Тютюнова білокрилка

Тютюнова білокрилка (Bemisia tabaci) належить до ряду напівтвердокрилих та родини білокрилок. Це дрібна комаха, розміром близько 1-2 мм, тіло якої вкрите борошнистим нальотом.

Дорослі особини найчастіше концентруються на нижній поверхні листя, де вони висмоктують поживні речовини з тканин рослини.

Личинки цього шкідника мають пласку, овальну форму і нагадують лусочки, які прикріплюються до нижньої частини листка та стають малорухливими.

Яйця комах надзвичайно дрібні, їх важко помітити без збільшувального скла, вони мають видовжену форму та жовтуватий колір.

Особливістю цього виду є висока швидкість розмноження та здатність швидко заселяти значні площі посівів у закритому ґрунті.

Цей шкідник є поліфагом, що вражає величезну кількість культур: від томатів та огірків до бавовнику та декоративних рослин.

Основна шкода полягає в ослабленні рослин внаслідок живлення соками, що призводить до загальної депресії розвитку культури.

Крім прямого висмоктування соків, білокрилка виділяє медвяну росу, на якій розмножуються сажисті грибки, що заважають нормальному фотосинтезу.

Білокрилка є одним із головних векторів передачі вірусних хвороб, які можуть знищити до 80% врожаю в теплицях.

Пошкоджені рослини втрачають товарний вигляд, плоди погано дозрівають, а листя передчасно жовтіє та засихає.

У відкритому ґрунті активність шкідника починається влітку, при встановленні стабільно високих температур вище +20...+25°C.

У теплицях білокрилка може розмножуватися безперервно протягом усього року за наявності умов для вегетації рослин.

Життєвий цикл комах дуже короткий, що дозволяє одному поколінню замінювати інше кожні 2-3 тижні залежно від температури середовища.

Найбільший спалах чисельності спостерігається у другій половині літа, коли шкідник активно переміщується з диких рослин на культурні.

Наприкінці сезону білокрилка масово заселяє залишки рослинності, де може перезимовувати у стадії личинки або лялечки.

Першою ознакою є поява білих дрібних комах, що злітають при струшуванні гілок рослини під час догляду за ними.

Наявність липкого нальоту (медвяної роси) на поверхні листя, який поступово набуває чорного кольору через розвиток грибкових інфекцій.

Деформація верхівок пагонів та скручування листя є типовими симптомами сильного ураження білокрилкою.

Пожовтіння листя між жилками часто свідчить про серйозне виснаження рослини внаслідок діяльності шкідника.

• Поява світлих плям на листі.
• Липкість поверхні листя та стовбурів.
• Ознаки хлорозу на молодих листках.
• Пригнічений стан рослин навіть при хорошому поливі.

Застосування жовтих клейових пасток дозволяє ефективно контролювати чисельність імаго та вчасно розпочати захисні заходи.

Використання біологічного захисту, такого як випуск паразитичної комахи енкарзії, дає гарні результати у закритому ґрунті.

Хімічний метод включає обробку інсектицидами системної дії, але важливо чергувати препарати для запобігання розвитку резистентності.

Агротехнічні заходи передбачають ретельне прибирання рослинних залишків та дезінфекцію теплиць після завершення сезону.

Важливо контролювати вологість повітря та температуру, оскільки перегрів та висока вологість сприяють швидкому розмноженню популяції.