Аттакус

Аттакус (лат. Attacus) — рід великих нічних метеликів із родини павиноочок (Saturniidae). До цього роду належать одні з найбільших комах у світі, включаючи знаменитого метелика Атлас.

Дорослі особини мають широкий розмах крил, що досягає 25-30 сантиметрів. Забарвлення крил зазвичай варіюється від червонувато-коричневого до жовтувато-бурого кольору з характерними прозорими «віконцями».

Тіло імаго вкрите густим волосяним покривом. Вусики самців пірчасті та дуже розвинені, що допомагає їм вловлювати феромони самок на великих відстанях.

Гусениці аттакуса дуже масивні, вкриті м’ясистими виростами та восковим нальотом, який робить їхню поверхню білястою або сизою.

Розвиток комахи проходить через чотири стадії: яйце, личинка (гусениця), лялечка та імаго (дорослий метелик).

Гусениці аттакуса є багатоїдними фітофагами. У тропічних регіонах вони віддають перевагу листю деревних та чагарникових порід.

Основними кормовими рослинами є різні види фікуса, коричне дерево, а також деякі плодові культури, наприклад, цитрусові.

Серйозної шкоди завдається у розплідниках, де молоді гусениці можуть масово об’їдати листкові пластини, оголюючи гілки рослин.

У природному середовищі існування вони також пошкоджують дикорослі рослини, які використовуються у лісівництві та декоративному садівництві.

Через величезний розмір одній гусениці потрібно значна кількість рослинної маси для повноцінного розвитку до стадії заляльковування.

Активність імаго припадає на теплий сезон року, коли дозволяють кліматичні умови тропічного поясу.

Метелики не харчуються, їх життєвий цикл на стадії імаго обмежений 1-2 тижнями, протягом яких відбувається розмноження.

Гусениці найбільш активні в період інтенсивного вегетативного росту рослин, коли листя найбільш соковите та доступне.

Повний цикл розвитку від яйця до метелика залежно від температури може займати від кількох місяців до року.

Зимівля або період спокою в тропіках часто пов’язані з сезонами дощів або посухи, коли життєві процеси комахи сповільнюються на стадії лялечки.

Першою ознакою зараження є наявність на листі великих екскрементів, характерних для личинок великих лускокрилих.

Спостерігається значне скелетування або повне знищення листкової пластини, при цьому гусениці часто тримаються на нижньому боці листка.

У місцях скупчення шкідника можна виявити масивні шовковисті кокони, які прикріплюються до гілок кормових рослин.

Пошкоджені гілки виглядають об'їденими, що призводить до зниження фотосинтезуючої здатності дерева та ослаблення рослини.

Присутність гусениць часто супроводжується пошкодженням верхівкових бруньок, що уповільнює загальний ріст деревної культури.

Ручний збір гусениць є найбільш ефективним та безпечним методом контролю у приватних господарствах та невеликих садах.

Застосування біологічних препаратів на основі Bacillus thuringiensis дозволяє ефективно боротися з молодими личинками без шкоди для довкілля.

Профілактична обрізка уражених гілок із коконами у міжсезоння допомагає суттєво знизити популяцію наступного покоління.

Використання світлових пасток у нічний час допомагає відловлювати імаго, запобігаючи відкладанню яєць на культурні рослини.

Хімічний захист виправданий лише при масовій навалі шкідника, при цьому перевага надається селективним інсектицидам.