Стеблова муха

Стеблова муха Atherigona biseta є представником родини справжніх мух (Muscidae) ряду двокрилих. Доросла комаха має невеликі розміри, зазвичай не більше 4 мм, та забарвлена у сіро-жовті кольори.

Личинки, що спричиняють основні пошкодження, мають вигляд безногих черв'ячків білувато-жовтого кольору. Вони ведуть прихований спосіб життя всередині стебел кормових рослин.

Яйця відкладаються самками поодиноко, переважно на нижню частину листкових пластинок або безпосередньо біля основи стебла, де вологість повітря вища.

Розвиток одного покоління залежить від температурних умов середовища, при стабільних +20...+25 градусах Цельсія цикл перетворення триває близько місяця.

Зимують переважно пупарії в ґрунті або рослинних рештках, з яких навесні вилітають імаго, що починають процес розмноження на молодих посівах злаків.

Шкідник спеціалізується на пошкодженні однорічних злакових рослин, серед яких найбільш вразливими є пшениця, ячмінь, просо, кукурудза та сорго.

Найбільша шкодочинність спостерігається у фазі проростання та кущення, коли личинка прогризає шлях до точки росту центрального пагона.

Внаслідок пошкодження центральний листок починає жовтіти і відмирати, що призводить до втрати головного пагона та порушення архітектоніки всієї рослини.

Якщо пошкодження відбувається на ранніх етапах, це може спричинити повну загибель окремих рослин, що призводить до зрідженості посівів та зниження загальної продуктивності поля.

Окрім прямої шкоди, механічні пошкодження створюють сприятливі умови для проникнення в тканини рослин збудників різноманітних вірусних та грибкових хвороб.

Основним візуальним сигналом зараження є «мертве серце» — в’янення та пожовтіння центрального листка, який при спробі потягнути легко витягується зі стебла.

При детальному огляді розрізаного стебла можна виявити виїдену порожнину, в якій часто знаходиться личинка або сліди її життєдіяльності у вигляді екскрементів.

Пошкоджені рослини мають сповільнений темп розвитку порівняно зі здоровими сусідами, часто спостерігається нетипове посилене кущення, що не дає товарного зерна.

У масштабах поля заражені ділянки виглядають як зони із затримкою росту, що особливо помітно після дощів, коли здорові рослини активно йдуть у ріст, а пошкоджені залишаються пригніченими.

Про наявність шкідника свідчать і самі імаго, що масово з’являються у посівах у сонячні дні, концентруючись на нижніх листках злаків у ранковий період.

Система захисту базується на агротехнічних методах, зокрема дотриманні сівозмін, що розривають ланцюг живлення шкідника та знижують його чисельність.

Якісний обробіток ґрунту, особливо зяблева оранка, дозволяє знищити значну частину пупаріїв, що залягають у верхньому шарі ґрунту, запобігаючи їх вильоту наступної весни.

Рекомендується ранній посів зернових, що дозволяє рослинам випередити розвиток шкідника та пройти критичні фази росту до моменту масового відкладання яєць мухою.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів системної дії, якими обробляють насіння перед сівбою, що забезпечує надійний захист паростків протягом перших тижнів життя.

За високої чисельності комах у фазі сходів доцільне проведення крайових або суцільних обробок посівів інсектицидами згідно з регламентом застосування засобів захисту рослин.