Буряковий довгоносик-стеблоїд

Буряковий довгоносик-стеблоїд належить до родини Curculionidae (довгоносики). Це небезпечний шкідник, який завдає значної шкоди технічним культурам у початкові фази їхнього росту.

Дорослий жук має довгасте тіло довжиною близько сантиметра, яке вкрите сірими або бурими лусочками. Він має характерну для довгоносиків «головотрубку», якою пошкоджує тканини рослин.

Личинка шкідника має вигляд білої дугоподібно вигнутої істоти без ніг. Вона веде прихований спосіб життя, розвиваючись всередині стебел або черешків листя буряка.

Зимують дорослі особини у ґрунті. Весняне пробудження комах починається при встановленні стабільно теплих температур, що часто збігається з появою сходів буряка.

Висока чисельність шкідника в період проростання насіння та появи сім'ядолей може призвести до критичних втрат густоти стояння рослин на полі.

Цей вид спеціалізується на пошкодженні цукрового, кормового та столового буряка. Ушкоджуються всі вегетативні органи, що знаходяться над або безпосередньо біля поверхні ґрунту.

Імаго об'їдають краї листків та вигризають отвори в стеблах. Це призводить до передчасної загибелі молодих рослин, які ще не мають достатньо сил для відновлення.

Личинки, що розвиваються всередині, порушують провідну систему рослини. Через це погіршується поглинання води та поживних речовин, що затримує загальний розвиток культури.

Вторинна шкодочинність полягає в ослабленні імунітету рослин. Пошкоджені стебла легше уражаються коренеїдом та іншими патогенами, що призводить до гниття коренеплодів.

Загальна шкодочинність залежить від погодних умов: у посушливі роки рослини, пошкоджені довгоносиком, гинуть набагато швидше через нездатність компенсувати втрати вологи.

Первинною ознакою зараження є наявність характерних виїмок на сім'ядолях. Якщо ви помітили подібні пошкодження, слід негайно оглянути посіви на наявність комах.

Пожовтіння або в'янення центрального листка часто свідчить про те, що всередині черешка чи стебла вже присутня личинка шкідника, яка виїдає внутрішні тканини.

Осередкове відмирання сходів на полі є надійним показником присутності шкідника. Довгоносики часто зосереджуються на межах полів, що межують з місцями зимівлі.

Вдень жуки малоактивні та часто ховаються під грудочками землі або в тріщинах ґрунту. Проте їх можна легко виявити при струшуванні рослин рано-вранці.

Пошкоджені рослини виглядають пригніченими, відстають у рості порівняно зі здоровими екземплярами та мають ознаки деформації листового апарату.

Дотримання сівозміни є базовим елементом захисту. Вирощування буряка на одному полі після інших коренеплодів значно підвищує ризики масового розмноження стеблоїда.

Якісна та своєчасна обробка ґрунту, зокрема глибока зяблева оранка, значно знижує популяцію зимуючих жуків, виводячи їх на поверхню під дію морозів або природних ворогів.

Передпосівна обробка насіння інсектицидними протруйниками є найбільш ефективним способом захисту вразливих сходів протягом першого місяця вегетації.

У разі перевищення порогу шкідливості проводять хімічну обробку посівів інсектицидами системної або контактної дії, особливо по краях полів, де спостерігається міграція жуків.

• Використання стійких гібридів із високою енергією початкового росту.
• Боротьба з бур'янами, що належать до родини лободових.
• Використання ловчих канавок навколо поля для перехоплення жуків.