Щитівка цукрової тростини

Щитівка цукрової тростини (лат. Aspidiella sacchari) належить до родини щитівок (Diaspididae) ряду напівтвердокрилих. Це комаха-шкідник, що веде прихований спосіб життя під захисним щитком.

Самка щитівки має тіло, вкрите твердою оболонкою, яка служить надійним захистом від зовнішніх чинників та більшості контактних пестицидів.

Колір щитка варіюється від світло-коричневого до сірого, що дозволяє шкіднику бути майже непомітним на поверхні стебла тростини.

Життєвий цикл включає фазу яйця, личинки-бродяжки та дорослої особини, причому найактивнішою стадією розселення є саме перша личинкова стадія.

Розмноження відбувається досить швидко, особливо за умов високої вологості та температури, що характерно для регіонів вирощування цукрової тростини.

Основним господарем шкідника є цукрова тростина, проте популяції можуть вражати й інші злакові культури, що ростуть у близькості до плантацій.

Комахи скупчуються переважно у нижній частині стебла під піхвами листків, де вони висмоктують поживні соки, виснажуючи рослину.

Внаслідок висмоктування соків відбувається порушення обмінних процесів, що призводить до значного зниження врожайності цукру.

Тривале ураження викликає некроз тканин у місцях прикріплення шкідників, що перешкоджає нормальному транспортуванню поживних речовин.

Крім прямої шкоди, щитівка сприяє розвитку грибкових захворювань, оскільки пошкоджені тканини стають вхідними воротами для інфекцій.

Головний симптом наявності шкідника — це виникнення дрібних плям або наростів на стеблах, які при детальному огляді виявляються колоніями щитівок.

Листя, що росте вище місця ураження, передчасно жовтіє та в’яне, навіть за наявності достатнього поливу та добрив.

Рослини помітно відстають у рості та розвитку, мають тонші та слабші стебла порівняно зі здоровими екземплярами на ділянці.

Поверхня стебла в місцях скупчення щитівок стає шорсткою, часто можна побачити виділення, що приваблюють сажкові гриби.

При сильному зараженні спостерігається масове відмирання пагонів та зниження загальної енергії кущіння тростини.

Профілактика полягає у суворому контролі якості садивного матеріалу, який має бути вільним від личинок та яєць шкідника.

Використання агротехнічних прийомів, таких як знищення післяжнивних залишків та боротьба з бур’янами-резерваторами, є обов’язковим заходом.

Хімічний захист передбачає обприскування інсектицидами системної дії, які проникають у тканини рослини та вражають шкідника.

Важливо вчасно проводити обробку, спрямовану на боротьбу з бродяжками, оскільки дорослі особини під щитком малочутливі до препаратів.

• Залучення корисних ентомофагів для біологічного регулювання чисельності.
• Дотримання сівозміни для розриву циклу розмноження шкідника.
• Використання стійких сортів тростини до ураження сисними комахами.