Листовійка плодова (або глодова)

Листовійка глодова (Archips crataegana) — це представник родини Листовійки, який здатен завдавати значної шкоди плодово-ягідним насадженням. Доросла особина — це метелик з розмахом крил до 26 мм та характерним візерунком на передніх крилах.

Гусениця цього шкідника досягає 25 мм у довжину, має блискучу чорну голову та тіло оливкового забарвлення з темними бородавками. Вона дуже рухлива і при небезпеці швидко падає з листка на павутинці.

Яйця відкладаються на кору дерев у вигляді щитків, які за кольором і текстурою зливаються з корою. Така маскування робить виявлення кладок надзвичайно складним завданням для агронома.

Зимують ці комахи виключно у фазі яйця, що забезпечує їхню високу виживаність у зимовий період. Ембріональний розвиток завершується з настанням стійкого весняного тепла.

Процес заляльковування відбувається безпосередньо у місцях живлення, всередині згорнутого листя, яке гусениця надійно скріплює густою білою павутиною.

Шкідник належить до категорії поліфагів, що означає можливість живлення великим спектром рослин. Основними об'єктами ураження є яблуня, груша, слива, вишня та персик.

Крім плодових культур, гусениці охоче пошкоджують листя багатьох лісових порід, зокрема дуба, берези та клена, що створює постійні вогнища зараження поруч із садами.

Шкода починається з поїдання бруньок, що розпускаються, потім переходять на молоде листя, яке гусениця стягує у грудку. Пізніше шкідники можуть пошкоджувати квіти та молоді зав'язі.

Пошкоджені плоди стають вразливими до інфекцій та гнилей, втрачають товарний вигляд і часто опадають завчасно. Це призводить до істотних фінансових втрат у плодівництві.

Сильне ураження призводить до зниження фотосинтетичної активності листя, що послаблює дерево та негативно позначається на закладанні плодових бруньок для наступного року.

Весняний цикл активності починається під час набрякання та розпускання бруньок у плодових дерев. У цей момент молоді гусениці починають активно харчуватися.

Період живлення гусениць розтягнутий у часі і зазвичай охоплює травень. Найбільш інтенсивний розвиток припадає на фазу цвітіння та формування зав'язі садів.

Заляльковування відбувається наприкінці травня — у червні. Ця стадія проходить у спеціальних «гніздах», створених із пошкодженого листя, де куколка захищена від зовнішніх впливів.

Виліт метеликів припадає на червень та липень. Це період масового розмноження, під час якого самки відкладають нові яйця на гілки дерев.

Комаха розвивається в одній генерації протягом року. Проте висока плодючість самок дозволяє популяції швидко нарощувати чисельність за сприятливих погодних умов.

Візуально присутність шкідника легко визначити за наявністю згорнутого листя у вигляді трубок або довільних грудок, скріплених павутиною на гілках дерев.

Пошкоджені бруньки навесні виглядають обгризеними, вони не розпускаються або дають деформовані, «поїдені» листки, навколо яких видно дрібні сліди життєдіяльності гусениць.

Наявність павутинних гнізд у кроні є головним індикатором зараження. При обстеженні таких гнізд легко виявити гусениць, які при дотику до листка різко рухаються.

Пошкодження зав'язей проявляється у вигляді виїмок, що з часом перетворюються на грубі рубці та поглиблення на поверхні плодів у міру їх росту.

Вечірній літ метеликів біля освітлених об'єктів або в кронах дерев також є ознакою того, що розпочався період розмноження шкідника.

Агротехнічні заходи включають очищення стовбурів від старої кори, де можуть ховатися яйцекладки, а також видалення та спалювання пошкоджених гілок разом із гніздами шкідника.

Важливо забезпечити вчасну обробку саду біологічними або хімічними препаратами, що мають спрямовану дію проти лускокрилих, до початку розкриття листя.

Систематичний моніторинг за допомогою феромонних пасток дозволяє точно визначити час початку льоту метеликів та вчасно застосувати засоби захисту рослин.

Сприяння розвитку корисних комах (ентомофагів) та птахів, які природним чином знижують кількість гусениць, є важливою складовою інтегрованого захисту саду.

• Використання біопрепаратів (лепідоцид, бітоксибацилін).
• Застосування системних інсектицидів під час масового виходу гусениць.
• Механічне видалення пошкоджених верхівок пагонів.
• Підтримання високої агротехнічної культури в саду.
• Використання ловчих поясів для збору лялечок.