Афодій мінливий

Афодій мінливий належить до ряду твердокрилих (Coleoptera) та родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Дорослий жук має довжину тіла від 5 до 7 мм, а колір варіює від жовто-бурого до темного.

Передньоспинка зазвичай темна з широкою світлою облямівкою. Надкрила жука мають характерний малюнок із темних плям, що є головною відмінною ознакою виду.

Личинки мають вигляд типових пластинчастовусих: білі, С-подібно зігнуті, з добре розвиненою головою та трьома парами грудних ніг. Вони живуть у субстраті, яким харчуються.

Яйця комахи овальної форми, відкладаються самицями безпосередньо у свіжі екскременти тварин, де і починається розвиток личинок.

Дорослі особини досить рухливі та здатні до активного польоту на великі відстані, що сприяє швидкому поширенню виду на нові пасовища.

Основна шкода від афодія мінливого пов'язана з його копрофагією. Личинки харчуються екскрементами великої рогатої худоби, що є важливим процесом у природі.

У сільськогосподарських угіддях висока чисельність личинок може призводити до розпушення дернини та пошкодження кореневої системи трав на пасовищах.

При масовому розмноженні жуки можуть пошкоджувати молоді сходи зернових культур, які висіваються по пласту багаторічних трав, через порушення структури ґрунту.

Косвенна шкода проявляється у зміні швидкості мінералізації органічних залишків, що впливає на живлення рослинного покриву в зоні розвитку личинок.

Загалом цей вид є скоріше санітаром пасовищ, проте за певних умов його діяльність стає небажаною для інтенсивного землеробства.

Вихід імаго афодія мінливого з місць зимівлі починається навесні, коли ґрунт прогрівається до достатніх температур, зазвичай у квітні.

Пік активності дорослих жуків припадає на кінець весни та літні місяці, коли відбувається масове відкладання яєць у гній.

Цикл розвитку однієї генерації триває близько двох місяців, що дає змогу виду формувати два покоління за теплий період року.

Зимують здебільшого дорослі жуки у ґрунті під гноєм, де вони захищені від низьких температур та несприятливих умов середовища.

Осінній період є часом завершення розвитку останньої генерації перед переходом жуків у стан зимової діапаузи.

Основним заходом контролю є агротехнічний метод, а саме регулярне боронування пасовищ для розкидання та висихання гною.

Висихання субстрату призводить до загибелі личинок афодія, оскільки вони потребують високої вологості для нормального розвитку.

Важливим є дотримання санітарних норм у місцях утримання худоби та своєчасне вивезення гною на зберігання у спеціальні гноєсховища.

Хімічні засоби захисту проти цього виду зазвичай не застосовуються через низький рівень прямої шкоди посівам.

• Механічне боронування пасовищ
• Санітарна очистка фермерських територій
• Дотримання сівозміни