Капюшонник

Капюшонник (Apate submedia) — це комаха з родини Bostrichidae, що спеціалізується на пошкодженні деревини. Дорослий жук має циліндричне тіло темного кольору, довжиною до 15 мм, вкрите твердим хітиновим панциром, а передньоспинка нагадує капюшон, що повністю приховує голову.

Личинки цього шкідника мають вигнуту форму, білий колір і розвиваються виключно всередині тканин дерева. Вони є безногими, але мають потужний ротовий апарат, адаптований до руйнування щільної деревини.

Життєвий цикл комахи проходить приховано: самки відкладають яйця в невеликі отвори, які прогризають у корі. Весь розвиток від яйця до імаго відбувається під захистом деревини, що робить цей вид дуже небезпечним.

Вид віддає перевагу теплим кліматичним зонам, де активність комах триває протягом усього теплого періоду року. В умовах високих температур розвиток генерації може прискорюватися.

Візуально розпізнати дорослу особину важко через її нічний спосіб життя. Однак наявність жуків можна підтвердити за допомогою світлових пасток у вечірні години в періоди пікової активності.

Цей шкідник є поліфагом, який пошкоджує велику кількість плодових культур: яблуню, грушу, персик, сливу, а також виноград. Шкоди завдають як імаго, так і личинки, вигризаючи ходи в гілках та стовбурах.

Пошкодження гілок призводить до того, що верхні частини пагонів починають в'янути, оскільки порушується провідна система рослини. Часто це призводить до повної втрати врожаю на пошкодженій гілці.

Через отвори, які робить шкідник, у дерево потрапляють спори патогенних грибів та бактерії. Це провокує розвиток хвороб кори, які часто виявляються для дерева більш смертельними, ніж діяльність самого жука.

Особливо вразливими є молоді сади, де пошкодження штамба або скелетних гілок може призвести до швидкої загибелі всього дерева через порушення руху поживних речовин.

Пошкоджені місця стають центрами накопичення інших шкідників, що значно ускладнює фітосанітарний стан насаджень та вимагає комплексного підходу до лікування дерева.

Першою ознакою є поява на корі гілок невеликих круглих отворів. Під ними на корі або на листі нижнього ярусу можна помітити характерний «буровий пил» (дрібну тирсу), що свідчить про активне свердління.

Під час вегетації на уражених гілках спостерігається передчасне пожовтіння листя та його опадання. Це відбувається тому, що ходи, прогризені жуками, перерізають канали живлення рослини.

Навесні або під час обрізки виявляється, що гілки стають надзвичайно крихкими. При згинанні вони легко ламаються в місцях, де всередині є численні ходи, заповнені екскрементами шкідника.

При огляді стовбурів можна помітити нерівності або потемніння кори навколо вхідних отворів, що свідчить про те, що дерево намагається залікувати рани, виділяючи камедь або сік.

В особливо важких випадках навколо місць поселення шкідника спостерігається відмирання цілих ділянок кори, що призводить до оголення деревини та подальшого гниття стовбура.

Найперша і найважливіша міра захисту — це санітарна обрізка. Усі гілки з ознаками ураження повинні бути негайно видалені та знищені шляхом спалювання, щоб запобігти поширенню імаго на сусідні дерева.

Для профілактики необхідно підтримувати загальний стан здоров'я дерева. Сильні, добре политі та підживлені рослини мають кращий імунітет і здатні частково компенсувати пошкодження.

• Вирізка та спалювання уражених гілок до вильоту молодих жуків.
• Використання інсектицидів контактно-кишкової дії в період масового льоту.
• Замазування ран на деревах спеціальними садовими сумішами.
• Видалення сухостою та старих дерев, що слугують осередками розмноження.

Застосування системних інсектицидів є ефективним лише на етапі початку заселення, коли шкідник ще не заглибився в товщу деревини і доступний для препарату під час живлення на поверхні кори.

Для боротьби можна також використовувати біологічні препарати на основі грибів-ентомопатогенів, які вносяться шляхом обприскування в місця можливого перезимівлі або активності жука.