Виноградна мінуюча міль

Виноградна мінуюча міль (Antispila uenoi) належить до ряду лускокрилих (Lepidoptera) та родини мінуючих молей-блистянок (Heliozelidae).

Ці дрібні комахи мають специфічний життєвий цикл, що повністю проходить у межах листової пластинки кормової рослини.

Доросла особина — невеличкий метелик, який веде прихований спосіб життя, тому його важко помітити під час регулярних оглядів насаджень.

Визначення виду найкраще проводити за специфічним характером пошкоджень листків, які залишає личинка під час живлення тканинами рослини.

Особливістю біології виду є здатність личинки вирізати невеликий фрагмент листка, у якому вона згодом заляльковується, що є унікальним для цієї родини комах.

Головною культурою, яку вражає цей шкідник, є виноград культурний (Vitis vinifera), причому як столові, так і технічні сорти.

Шкідливість полягає в руйнуванні паренхіми листка, що безпосередньо впливає на інтенсивність фотосинтезу та загальний фізіологічний стан куща.

Пошкоджені листки передчасно жовтіють і всихають, що критично знижує цукристість ягід та погіршує якість майбутнього врожаю.

Масове ураження молодих саджанців може призвести до істотного затримання їхнього росту та підвищеної вразливості до низьких зимових температур.

Втрата листової поверхні змушує рослину витрачати запаси поживних речовин, що послаблює лозу на тривалий період.

Початкові ознаки зараження виглядають як тонкі, ледь помітні звивисті ходи всередині листової пластинки, які залишають гусениці молодшого віку.

Згодом міна розширюється, утворюючи велику пляму, де тканина листка стає тонкою та напівпрозорою, що добре помітно при огляді на світло.

Характерною ознакою є наявність на листках круглих або овальних отворів, які утворюються після того, як личинка вирізає собі місце для заляльковування.

Поверхня уражених ділянок поступово буріє, листя виглядає передчасно зістареним, що створює сприятливі умови для розвитку патогенної мікрофлори.

Велика кількість екскрементів всередині міни надає пошкодженим ділянкам темного кольору, що дозволяє легко відрізнити міни цієї молі від інших шкідників.

Основним заходом боротьби є ретельний збір та знищення опалого листя восени, оскільки в ньому зимує основна частина популяції шкідника.

Використання інсектицидів системної дії є ефективним у фазі появи перших симптомів, коли личинки ще не встигли значно пошкодити тканини.

В умовах промислових виноградників доцільно застосовувати феромонні пастки для відлову дорослих метеликів та визначення термінів обробок.

Біологічний захист передбачає залучення на ділянку корисних комах-паразитів, які обмежують чисельність личинок всередині їхніх мін.

Агротехнічний обробіток ґрунту між рядами дозволяє механічно знищити частину шкідників, що перейшли на стадію спокою в ґрунті.