Аномала забута

Аномала забута (Anomala oblivia) належить до ряду твердокрилих та родини пластинчастовусих (Scarabaeidae). Доросла особина — це жук середнього розміру з характерним металевим блиском надкрил.

Тіло комахи овальне, сплощене, забарвлення варіюється від жовтувато-коричневого до темно-бронзового відтінку, що допомагає їм маскуватися на корі дерев.

Голова та передньоспинка вкриті дрібними пунктировками, антени закінчуються віялоподібною булавою, що є типовою ознакою для цієї групи жуків.

Личинки аномали мають С-подібну форму, характерну для хрущів: біле товсте тіло, коричнева голова та три пари розвинених грудних ніг.

Розвиток комахи відбувається з повним перетворенням, проходячи стадії яйця, личинки, лялечки та імаго, причому основної шкоди завдають як дорослі особини, так і личинки в ґрунті.

Цей вид є поліфагом, що пошкоджує широкий спектр деревних та сільськогосподарських культур, включаючи плодові дерева та ягідні чагарники.

Дорослі жуки активно об’їдають листкові пластини, залишаючи після себе скелетовані листки або характерні дірчасті виїмки, що знижує фотосинтетичну здатність рослин.

Личинки мешкають у прикореневій зоні та харчуються корінням молодих саджанців, багаторічних трав та зернових культур, що часто веде до загибелі рослини.

Масове розмноження шкідника в розплідниках може призвести до серйозних економічних втрат через ослаблення або повну загибель посадкового матеріалу.

Найбільша шкода спостерігається в періоди посухи, коли рослини, пошкоджені личинками, втрачають здатність ефективно засвоювати вологу з глибоких шарів ґрунту.

Літ дорослих жуків починається наприкінці весни — на початку літа і синхронізований із періодом активної вегетації основних кормових рослин.

Пік активності імаго припадає на вечірні та нічні години, коли жуки переміщуються на крони дерев для додаткового харчування.

Цикл розвитку личинок займає один або два роки, залежно від температурного режиму та доступності органіки в ґрунті.

Зимівля відбувається в ґрунті на глибині до 30–50 см, де личинки старших віків або лялечки перечікують низькі температури.

Навесні, під час прогрівання ґрунту до 10-12 градусів, личинки піднімаються у верхні горизонти для активного живлення корінням рослин.

Першою ознакою присутності аномали в саду є поява жуків на листі у вечірній час, які легко скидаються при дотику до гілок.

Про наявність личинок у ґрунті свідчить раптове в'янення окремих рослин на фоні достатнього зволоження ділянки.

При огляді кореневої системи пошкоджених культур можна виявити характерні «об'їдені» ділянки коренів або повну відсутність дрібних кореневих волосків.

На газонах і ділянках з дерниною ознакою зараження можуть стати лисини або ділянки травостою, що легко відшаровуються, під якими виявляються скупчення личинок.

Додатковим індикатором служить підвищена активність птахів (граків, шпаків), які викльовують личинок із розпушеного ґрунту.

Для боротьби з личинками ефективним методом є глибока осіння оранка або перекопування ґрунту, що призводить до викидання шкідника на поверхню та його загибелі від морозу або хижаків.

У період льоту імаго застосовуються інсектициди контактно-кишкової дії, якими обробляють крони дерев у вечірні години.

Добре зарекомендували себе біологічні методи, що включають внесення в ґрунт ентомопатогенних нематод або використання грибних препаратів на основі Beauveria bassiana.

Агротехнічні заходи включають підтримку високого рівня родючості ґрунту, що дозволяє рослинам швидше відновлюватися після пошкодження коренів.

• Регулярний моніторинг чисельності імаго за допомогою світлових пасток.
• Своєчасна прополка бур'янів, які служать резервуаром для шкідника.
• Застосування мульчування, що ускладнює відкладання яєць самками жуків.