Пшенична нематода

Пшенична нематода (Anguina funesta) — це мікроскопічний круглий черв'як родини Anguinidae, який є вузькоспеціалізованим паразитом злакових культур. Цей організм належить до групи фітогельмінтів.

Життєвий цикл нематоди нерозривно пов'язаний з розвитком рослини-господаря. Паразит вражає генеративні органи, перетворюючи нормальні зав'язі на специфічні патологічні структури — гали.

В стані галів личинки нематоди здатні перебувати в анабіозі протягом кількох років, очікуючи сприятливих умов для відновлення активності при потраплянні у вологе середовище.

Морфологічно дорослі особини мають ниткоподібне тіло, пристосоване для пересування в тканинах рослин під час вологої погоди та роси.

Систематичне положення та висока здатність до виживання роблять цього шкідника небезпечним для стабільного виробництва зерна в уражених регіонах.

Основним об'єктом живлення нематоди є пшениця, проте паразит може вражати також жито та деякі види диких злаків, які слугують природними резерватами.

Шкідливість полягає в руйнуванні зернівки всередині колоса. В результаті діяльності паразита замість зерна утворюється гал, що призводить до прямої втрати врожаю та погіршення якості посівного матеріалу.

Крім того, пшенична нематода є важливим фактором перенесення бактеріальних інфекцій, що викликають бактеріоз колоса, який разом з нематодозом значно знижує врожайність.

При сильному ураженні спостерігається недорозвиненість вегетативних органів, що призводить до загального пригнічення рослин та зниження їхньої продуктивності.

Масова присутність галів у зібраному зерні робить його непридатним для переробки на борошно та використання як насіння через високий ризик повторного зараження полів.

На ранніх етапах розвитку посіви можуть виглядати пригніченими, з ознаками деформації листя. Рослини мають вкорочені стебла та скручене листя порівняно зі здоровими рослинами.

Під час виходу в трубку та колосіння стають помітними зміни у структурі колоса. Чешуйки колоска розсуваються, колос набуває нетипового вигляду та синюватого відтінку.

При детальному огляді замість здорового зерна всередині колоскових лусок виявляються темні, тверді гали, які за формою відрізняються від нормального зерна.

Висипання галів на землю під час жнив є основним джерелом інфекції для майбутнього сезону, тому поля з сильним ураженням потребують особливого догляду.

При обмолоті гали легко виявляються у складі зернової маси, оскільки вони відрізняються за щільністю, вагою та відсутністю характерної для пшениці борозенки.

Використання чистого, сертифікованого насіння є найважливішим кроком у профілактиці поширення пшеничної нематоди на нові площі.

Ефективним агротехнічним заходом є впровадження сівозмін, що передбачають повернення пшениці на попереднє поле не раніше ніж через 2–3 роки, що веде до загибелі личинок у ґрунті.

Глибока оранка допомагає загорнути гали, що осипалися, на глибину, недоступну для личинок, що активуються навесні, знижуючи рівень ураження посівів.

Сортування зерна в розчинах кухонної солі дозволяє ефективно відокремити легкі гали від якісного зерна завдяки різниці в їхній питомій вазі.

• Дотримання сівозмін з перервою у 3 роки
• Використання високоякісного очищеного насіння
• Глибока зяблева оранка
• Боротьба зі злаковими бур'янами