Андаспіс

Андаспіс (Andaspis) належить до родини Щитівки (Diaspididae), ряду Напівтвердокрилі. Це дрібні комахи, які протягом усього життя живуть під захисним восковим щитком.

Тіло дорослої самки має характерну видовжену форму, часто грушоподібну. Щиток зазвичай забарвлений у відтінки коричневого або жовтого, що забезпечує відмінну маскування на корі.

Самці мають крила і ведуть активний спосіб життя, але тривалість їхнього життя мінімальна. Основним етапом розселення є личинка-бродяжка, яка пересувається поверхнею рослини перед фіксацією.

Систематично рід вивчений недостатньо, проте відомо, що представники цього роду віддають перевагу субтропічному клімату. Ідентифікація часто базується на морфології пігидія.

Комахи часто утворюють щільні скупчення, які на вигляд нагадують лусочки, що щільно прилягають до тканин рослини, ускладнюючи їх раннє виявлення в саду.

Шкідник завдає значної шкоди цитрусовим культурам: лимонам, лаймам, апельсинам. Рідше зустрічається на декоративних деревах у теплицях та оранжереях.

Живлячись соками, андаспіс спричиняє виснаження рослин. У місцях уколів виникають хлоротичні плями, які з часом перетворюються на некротичні осередки.

Масове розмноження паразита призводить до передчасного опадання листя та загального пригнічення росту дерева. Молоді дерева особливо чутливі до впливу шкідника.

Пошкоджені плоди втрачають товарний вигляд та мають нижчу якість. Це критично для комерційного вирощування цитрусових, де зовнішній вигляд продукції є визначальним.

Ослаблені дерева стають вразливими до патогенних грибів та бактерій, що ускладнює загальну фітосанітарну ситуацію в насадженнях та потребує додаткових витрат.

Першим візуальним сигналом є поява на стовбурах або листках дрібних нерухомих утворень, які нагадують сірі або коричневі лусочки та щільно прикріплені до поверхні.

На листках навколо місця живлення шкідника з’являються жовті або знебарвлені цятки. Поступово листок стає жовтим, скручується і втрачає свою функціональність.

Поява липкого нальоту на поверхні листя свідчить про виділення паді. Це середовище сприяє розвитку сажистого грибка, який перешкоджає фотосинтезу.

При сильному ураженні можна помітити розтріскування кори на молодих гілках. У місцях щільного скупчення спостерігається деформація молодих пагонів.

Загальна затримка розвитку, відсутність приросту в активний період вегетації та передчасний опад листя вказують на присутність колонії шкідника на дереві.

Використання системних інсектицидів є найбільш ефективним способом. Препарат має проникати в системний сік рослини для знищення щитівок під щитком.

Обробку проводять у критичні фази розвитку, переважно коли личинки-бродяжки виходять з-під щитка та стають вразливими до хімічних речовин.

Мінеральні та рослинні олії застосовують для механічного перекриття доступу кисню до комах. Це безпечніший метод для оточуючого середовища, ніж синтетичні пестициди.

Біологічний захист передбачає залучення корисних комах-ентомофагів. У деяких регіонах природні паразити успішно стримують чисельність популяції андасписа.

• Санітарна обрізка заражених гілок.
• Забезпечення оптимального водного режиму.
• Використання перевіреного посадкового матеріалу.
• Проведення профілактичних оглядів рослин.
• Чергування препаратів для запобігання резистентності.