Собача анкілостома

Собача анкілостома (Ancylostoma caninum) належить до ряду Rhabditida, родини Ancylostomatidae. Це гельмінт, що паразитує в кишечнику ссавців і не є фітофагом.

Зовнішньо паразит виглядає як невеликий черв'як із розвиненим ротовим апаратом, що використовується для прикріплення до слизової оболонки кишечника хазяїна.

Життєвий цикл включає стадію яйця, личинки першої, другої та третьої стадій. Саме личинки третьої стадії здатні перебувати у вологому ґрунті до моменту контакту з новим хазяїном.

Даний вид не має жодних адаптацій для ураження рослинних тканин. Він не використовує рослини як джерело живлення або середовище для розмноження.

Агрономічна діагностика не враховує цей вид при обстеженні посівів, оскільки він не впливає на розвиток кореневої системи чи надземної частини агрокультур.

Пряма шкода для сільськогосподарських культур відсутня. Цей організм не належить до групи нематод, які живляться соком рослин, таких як галові чи стеблові нематоди.

Присутність личинок у ґрунті не спричиняє в'янення, хлорозів або інших патологічних змін, притаманних ураженню рослин шкідниками.

Основна шкода від наявності цього організму має епізоотологічний та санітарний характер, що не стосується безпосередньо фізіології сільськогосподарських рослин.

Для агрономічного сектора цей об'єкт є індикатором забруднення ділянок відходами життєдіяльності тварин, що вимагає вжиття санітарних, а не фітосанітарних заходів.

Вирощування продукції не обмежується через виявлення цього гельмінта, оскільки ризик передачі через ґрунт на рослинну продукцію відсутній.

Заходи контролю спрямовані на покращення санітарного стану сільськогосподарських угідь та запобігання забрудненню полів через випас тварин.

Застосування традиційної агротехніки, зокрема механічного обробітку ґрунту, сприяє значному зменшенню чисельності личинок, які чутливі до несприятливих умов середовища.

Обмеження доступу тварин до полів є найбільш ефективним способом уникнути накопичення інвазійних форм у ґрунті протягом сезону вегетації.

• Контроль за випасом худоби та свійських тварин.
• Очищення прилеглих територій від залишків фекалій.
• Використання засобів індивідуального захисту при роботі з ґрунтом.

Специфічних хімічних засобів для боротьби з цим об'єктом у посівах не існує, оскільки він не є цільовим об'єктом агрохімічної обробки.