Злакова вогнівка

Злакова вогнівка Ancylolomia chrysographella — це представник ряду лускокрилих, родини вогнівок-трав'янок (Crambidae). Імаго має вигляд непоказного метелика з розмахом крил до 35 мм.

Передні крила комахи забарвлені у жовтувато-бурі кольори з чіткими сріблястими смугами та рядом чорних цяток по зовнішньому краю, що допомагає в ідентифікації виду в польових умовах.

Личинки (гусениці) зазвичай мають довжину близько 30 мм, їхнє тіло забарвлене в брудно-жовтий або зеленуватий колір з темними склеротизованими щитками та невеликими волосками.

Голова гусениці характеризується темно-коричневим або чорним забарвленням, що робить її досить помітною при детальному огляді пошкоджених рослин або ґрунту навколо них.

Лялечки розвиваються всередині щільних шовковистих коконів, які гусениці будують із залишків рослинних решток та часток ґрунту для захисту від несприятливих умов та ворогів.

Цей шкідник завдає шкоди багатьом злаковим культурам, передусім рису, де гусениці активно харчуються тканинами листя, що призводить до порушення обміну речовин у рослині.

Окрім рису, у зону ризику потрапляють кукурудза, сорго та інші зернові культури. Гусениці здатні пошкоджувати як вегетативні частини, так і генеративні органи в період формування зерна.

Пошкоджені рослини суттєво відстають у рості, їхні листки починають в’янути та передчасно жовтіти. Це знижує загальну площу фотосинтезу та призводить до значного недоброду врожаю.

Висока чисельність шкідника на ранніх етапах розвитку культури може призвести до знищення значної частини проростків, що вимагає пересіву або підсіву площ на уражених ділянках.

Додаткова шкода полягає в тому, що пошкоджені тканини стають вхідними воротами для вторинних фітопатогенів, які посилюють негативний вплив на здоров'я та врожайність зернових.

Основним сигналом появи вогнівки є нерівномірні погризи на краях листкових пластин, що поступово прогресують до повного виїдання м'яких тканин листка.

Характерною ознакою ураження рису є в’янення центрального листка («мертве серце»), що свідчить про пошкодження гусеницею точки росту або основи стебла рослини.

Присутність на поверхні ґрунту або в пазухах листя великої кількості дрібних екскрементів гусениць вказує на їхню активну фазу живлення та високу концентрацію шкідника на полі.

У прикореневій зоні можна знайти паутинні трубки, в яких гусениці переховуються в денний час, що є специфічною біологічною особливістю цього виду комах-шкідників.

Ввечері, під час льоту імаго, можна помітити метеликів, що концентруються навколо джерел світла, що часто використовується агрономами для оцінки чисельності шкідника.

Агротехнічні заходи, такі як глибока оранка після збору врожаю, є найбільш дієвими для знищення зимуючих лялечок, які знаходяться у верхньому шарі ґрунту або рештках рослин.

На рисових полях важливим елементом контролю є регулювання водного режиму, оскільки затоплення чеків допомагає позбутися значної частини личинок, що мешкають у прикореневій зоні.

Хімічний захист передбачає використання інсектицидів широкого спектру дії, що дозволяють ефективно пригнічувати популяцію шкідника у критичні фази розвитку культури.

Моніторинг із використанням світлових та феромонних пасток дозволяє вчасно виявити початок льоту метеликів і оптимізувати строки обробки посівів хімічними препаратами.

• Дотримання сівозміни для розриву циклу розвитку шкідника.
• Використання стійких до пошкоджень сортів злакових культур.
• Біологічний захист за допомогою ентомофагів та бактеріальних препаратів.