Анкогната

Анкогната (Ancognatha) належить до родини пластинчастовусих жуків (Scarabaeidae). Дорослі особини мають масивне тіло коричневого кольору, що за формою нагадує дрібних жуків-носорогів або травневих хрущів.

Личинки цього шкідника мають вигляд класичних «дротяників» або личинок хрущів: вони білого кольору, вигнуті у формі літери «С», з добре вираженою коричневою головою та трьома парами ніг.

Розвиток шкідника відбувається в ґрунті. Цикл включає яйце, три стадії личинки, лялечку та імаго. Тривалість генерації залежить від температури ґрунту та вологості, часто становить понад один рік.

Дорослі жуки активні вночі, тоді як личинки більшу частину життя проводять у ґрунті, харчуючись підземними частинами рослин та залишками органіки.

Цей рід об'єднує багато видів, які мають широке поширення, особливо в країнах з теплим кліматом, де вони завдають суттєвої шкоди картоплі та зерновим.

Основну загрозу становить личинка, яка перегризає кореневу систему рослин. Внаслідок пошкодження коріння рослина втрачає можливість отримувати вологу та поживні речовини, що призводить до її в'янення.

Анкогната є надзвичайно небезпечною для картоплі: личинки вигризають у бульбах глибокі порожнини. Такі пошкодження не лише знижують товарний вигляд продукції, а й сприяють гниттю врожаю.

Також шкідник уражає посіви кукурудзи, цукрового буряка та інших овочевих культур, пошкоджуючи основний стрижневий корінь або молоді кореневі відростки.

Через рани, завдані личинками, у рослини проникають вторинні інфекції — патогенні гриби та бактерії, що пришвидшують загибель культури.

У разі високої чисельності популяції на полях спостерігається випадіння значної частини рослин, що призводить до зрідженості посівів та критичного зниження врожайності.

Масовий літ дорослих жуків зазвичай припадає на початок сезону дощів, коли вологість ґрунту сприяє їх виходу на поверхню для розмноження.

Личинки залишаються активними протягом усього періоду вегетації. Найбільша інтенсивність харчування припадає на період активного росту культур, коли ґрунт добре прогрітий.

Зимують шкідники у ґрунті на значній глибині, де вони захищені від низьких температур і зберігають життєздатність до весни.

Наприкінці літа личинки останніх віків стають найбільш ненажерливими, що збігається з фазою формування врожаю багатьох коренеплідних та бульбоплідних культур.

Відкладання яєць самками відбувається безпосередньо в ґрунт поблизу рослин-господарів, що забезпечує личинкам швидкий доступ до корму після вилуплення.

Найперша ознака ураження — в'янення рослин у сонячну погоду, навіть за наявності вологи в ґрунті. Пошкоджена коренева система не здатна забезпечити транспірацію.

При викопуванні рослини можна помітити характерні сліди гризіння на корінні або глибокі ямки на бульбах картоплі, всередині яких часто знаходяться білі личинки.

Осередкова загибель рослин на полі є чітким сигналом для проведення обстеження ґрунтового горизонту на наявність личинок пластинчастовусих жуків.

Наявність дорослих комах, що летять на світло ламп у вечірній час, може вказувати на початок сезону розмноження та майбутню загрозу для майбутніх посівів.

Затримка у рості та розвитку рослин на окремих ділянках також часто пов'язана з роботою шкідників під поверхнею землі.

Боротьба проти анкогнати повинна включати агротехнічні методи: глибоку оранку для руйнування ґрунтових хобі та знищення личинок, а також дотримання сівозміни.

Біологічний захист з використанням штамів грибів Metarhizium або Beauveria є безпечною та ефективною альтернативою хімічним інсектицидам.

Хімічний захист передбачає внесення інсектицидів у ґрунт під час сівби або висадки картоплі, що дозволяє створити захисну зону навколо кореневої системи.

Моніторинг чисельності дорослих жуків за допомогою світлових пасток допомагає вчасно прийняти рішення про необхідність захисних заходів.

• Глибока зяблева оранка ґрунту.
• Застосування біопрепаратів на основі ентомопатогенних грибів.
• Внесення ґрунтових інсектицидів під час посадки.
• Використання світлових пасток для прогнозування.
• Контроль чистоти посівів від бур'янів.