Аназа скорбутика

Аназа скорбутика (Anasa scorbutica) — вид клопів із родини Крайовики (Coreidae), що належить до ряду Напівтвердокрилі. Цей шкідник має характерну для родини будову, пристосовану до живлення рослинними соками.

Дорослі комахи мають витягнуте тіло темного або коричневого кольору, що дозволяє їм залишатися непомітними на стеблах та листках рослин. Ротовий апарат колючо-сисного типу дозволяє ефективно проколювати тканини рослин.

Комахи мають розвинені пахучі залози, секрет яких відлякує ворогів специфічним запахом. Личинки мають схожу будову з імаго, проте менші за розміром і не мають розвинених крил.

Розвиток відбувається з неповним перетворенням, що означає проходження стадій яйця, личинки (п'яти віків) та імаго. Усі рухливі стадії шкідника живуть відкрито на рослинах-господарях.

Для визначення виду важливо звертати увагу на морфологічні особливості задніх ніг та структуру передньоспинки, які є типовими для роду Anasa.

Основними об'єктами живлення цього шкідника є рослини родини Гарбузові (Cucurbitaceae). Особливої шкоди вони завдають огіркам, гарбузам, кабачкам та іншим баштанним культурам.

Живлячись соком, клопи викликають виснаження рослин. В місцях проколів з'являються плями, що з часом жовтіють і відмирають, що суттєво знижує площу фотосинтезуючої поверхні.

Уражені молоді плоди часто деформуються, втрачають товарний вигляд та можуть опадати, що призводить до значних втрат врожайності на плантаціях.

Проколи, залишені шкідником, відкривають шлях для проникнення патогенних мікроорганізмів, що сприяє розвитку хвороб, наприклад бактеріозу.

Найбільшої шкоди завдають великі скупчення комах, які здатні за короткий час пригнітити розвиток цілих кущів рослин.

Активізація шкідника починається навесні, коли температура ґрунту та повітря стає достатньою для виходу імаго з місць зимівлі.

Зимують дорослі особини в рослинних рештках, під опалим листям або у верхніх шарах ґрунту поблизу полів. Після перезимівлі вони мігрують на культурні посіви.

Пік активності зазвичай припадає на літній період, коли відбувається розвиток наступних поколінь. У цей час спостерігається найбільша чисельність як личинок, так і дорослих клопів.

Наприкінці сезону, зі зниженням температури повітря, комахи поступово переходять у стан спокою, готуючись до зимівлі.

Кількість поколінь за рік залежить від регіональних кліматичних умов та тривалості теплого періоду.

Первинною ознакою є поява невеликих світлих плям на листі, які з часом збільшуються і стають жовто-бурими. Листя скручується і передчасно засихає.

Наявність кладок яєць, які зазвичай розміщуються на нижній стороні листка, є прямим підтвердженням зараження культури.

Спостерігається відставання рослин у рості та характерне викривлення зародків плодів, які стають горбистими та нерівномірними.

Під час обстеження можна помітити скупчення комах на стеблах та черешках, особливо в спекотні години дня, коли вони ховаються від прямого сонячного проміння.

• Пожовтіння тканин листа навколо місць проколів.
• Деформація молодих зав'язей.
• В'янення верхівок пагонів.
• Присутність екскрементів на поверхні листя.

Агротехнічний метод боротьби передбачає знищення бур'янів та видалення післяжнивних залишків, що позбавляє клопів місць для розмноження та зимівлі.

Фізичне збирання комах на невеликих ділянках є ефективним заходом для зниження щільності популяції перед початком масового відкладання яєць.

Біологічний контроль включає залучення природних ворогів, таких як ентомофаги, які регулюють чисельність клопів у природному середовищі.

Хімічний захист застосовується лише при високому рівні загрози врожаю. Використовуються інсектициди вибіркової дії, безпечні для корисних комах-запилювачів.

Дотримання сівозміни дозволяє уникнути накопичення шкідника на одному полі, оскільки клопи змушені шукати нові ділянки для живлення.