Анагрус

Анагрус (лат. Anagrus) — це рід дрібних наїзників-яйцеїдів, що належать до родини Mymaridae (мімариди) ряду Перетинчастокрилі. Ці комахи мають мікроскопічні розміри, зазвичай до 0,5–1 мм.

Дорослі особини вирізняються тендітною будовою тіла та вузькими крилами з характерною бахромою з довгих волосків. Колір тіла варіюється від світло-жовтого до темного або чорного.

Важливий агрономічний факт: Анагрус не є шкідником. Це корисна комаха, яку використовують у програмах біологічного захисту рослин для боротьби з цикадками та клопами.

Життєвий цикл анагруса тісно пов'язаний з рослинами, на яких розвиваються його жертви. Завдяки вузькій спеціалізації ці ентомофаги майстерно знаходять яйцекладки шкідників.

Спеціалісти класифікують їх як облігатних паразитоїдів яєць. Вони виявляють жертв за допомогою хімічних сигналів рослин, що були пошкоджені шкідниками, або кайромонів, які виділяються під час яйцекладки.

Як ентомофаг, анагрус не завдає шкоди культурним рослинам. Навпаки, він є важливим природним ворогом шкідливих комах, що обмежує їх чисельність у природі.

Основними об'єктами паразитування для анагруса є яйця шкідливих цикадок, наприклад, виноградної цикадки (Empoasca vitis), та деяких видів клопів.

Зменшуючи популяцію цикадок, анагрус допомагає запобігти розповсюдженню фітоплазмових та вірусних захворювань, переносниками яких є ці шкідники.

Агрономи цінують анагруса як ефективний засіб природного контролю в інтенсивних садах та виноградниках, де важливо зменшити використання хімічних пестицидів.

Рівень паразитування одного анагруса може досягати значних показників, інколи знищуючи до 80% яєць шкідника, що робить його ключовим компонентом стабільної екосистеми.

Період активності анагруса збігається з сезоном розмноження шкідників, зазвичай це час вегетації культур з весни до осені.

Зимують ці наїзники переважно в яйцях господаря, що знаходяться у тканинах рослин, або як імаго у захищених місцях поблизу полів.

Перше покоління вилітає навесні, як тільки температура повітря стає сприятливою для розвитку наїзників та початку відкладання яєць шкідниками.

Кількість поколінь за сезон часто перевищує кількість поколінь шкідника, що дозволяє комасі швидко реагувати на спалахи розмноження ворога.

Для підтримки високої щільності популяції анагруса важливо мати на полях нектароноси, оскільки дорослі особини потребують додаткового живлення нектаром.

Оскільки анагрус є корисною комахою, заходи захисту спрямовані на збереження та стимулювання розвитку його популяції в агроценозі.

Застосування широкого спектра інсектицидів призводить до загибелі корисних комах, що провокує подальше масове розмноження шкідників.

• Відмова від неконтрольованого використання інсектицидів.
• Вибір селективних препаратів, що безпечні для ентомофагів.
• Збереження навколо полів ділянок з дикорослою флорою для прихистку.
• Моніторинг чисельності шкідників для уникнення непотрібних обробок.

Система інтегрованого захисту рослин (IPM) обов'язково повинна враховувати наявність анагруса при плануванні захисних заходів на культурі.