Туркестанський терміт

Туркестанський терміт Anacanthotermes turkestanicus належить до ряду Терміти, родини Hodotermitidae. Це комахи з неповним перетворенням, які ведуть прихований спосіб життя у ґрунті та деревині.

Зовні особини розрізняються за кастами: робочі та солдати мають жовтувато-буре тіло довжиною до 10 мм, крилаті особини (репродуктивні) більші, з двома парами довгих крил.

Особливістю цього виду є те, що він єдиний серед термітів регіону здатний пошкоджувати не тільки мертву, а й суху деревину, а також рослинні залишки.

Колонії живуть глибоко у ґрунті, влаштовуючи там мережу ходів, які можуть сягати глибини до кількох метрів, що робить їх виявлення вкрай складним.

Для розвитку колонії необхідна певна вологість ґрунту, тому вони частіше зустрічаються в оазисах та зрошуваних зонах Середньої Азії.

Основна шкода завдається будівельним конструкціям, житловим будинкам, складським приміщенням та господарським будівлям, виготовленим з дерева.

У сільському господарстві шкідник пошкоджує дерев'яні стовпи огорож, опори для виноградників, а також сухі стебла сільськогосподарських культур.

Терміти здатні знищувати запаси сіна, соломи та зерна, якщо вони зберігаються в негерметичній дерев'яній тарі або на земляних підлогах.

Особливу небезпеку становлять для кореневих систем молодих саджанців дерев, підгризаючи їхню кору та деревину під землею, що веде до всихання рослин.

У посушливих умовах шкідник перемикається на споживання будь-яких матеріалів, що містять целюлозу, включаючи папір, картон і навіть тканини рослинного походження.

Активність туркестанського терміта триває протягом усього теплого періоду року, коли температура ґрунту на глибині проживання перевищує критичний мінімум.

Масовий виліт крилатих особин для розмноження та розселення відбувається зазвичай навесні, часто після випадання атмосферних опадів, що підвищують вологість ґрунту.

У зимовий період комахи йдуть у глибші горизонти ґрунту, де температура залишається стабільною, і переходять у стан зниженої активності.

Весняне пробудження колонії збігається з початком активного сокоруху у деревних рослин, що стимулює робочих особин до пошуку джерел їжі.

Період найбільшого пошкодження сільськогосподарських об'єктів припадає на літні місяці, коли терміти розширюють свої кормові ходи в пошуках целюлози.

Ознакою зараження є характерні земляні доріжки або галереї, які терміти будують на поверхні дерев'яних конструкцій для переміщення.

Поява дрібних купок екскрементів у вигляді гранул поруч із пошкодженими ділянками деревини вказує на активну життєдіяльність колонії.

Характерною ознакою є пустотілість деревини при зовнішньому збереженні цілісності поверхні, що легко виявляється простукуванням.

• Наявність крилатих особин поблизу будівель навесні.
• Земляні нарости на фундаментах і стінах.
• Скрип або шурхіт всередині дерев'яних балок.

Раптове просідання підлоги або порушення стійкості дерев'яних опор є ознакою глибокого руйнування структури матеріалу.

Основним методом захисту є використання антисептиків і спеціальних просочень для деревини, які роблять матеріал непридатним для живлення.

При закладці нових будівель або посадках рекомендується створювати захисні бар'єри з піску або гравію, крізь які терміти не можуть прокладати ходи.

Застосування хімічних препаратів (інсектицидів) ефективно у вигляді ґрунтових бар'єрів навколо об'єктів або шляхом введення препаратів безпосередньо в ходи колонії.

Важливо проводити своєчасне очищення території від рослинних залишків та сухостою, які служать первинною кормовою базою для термітів.

У разі виявлення великих колоній необхідно звернення до фахівців з дезінсекції для проведення фумігації ґрунту або будівель сертифікованими отрутохімікатами.