Виноградний слоник-трубкокрут

Виноградний слоник-трубкокрут (лат. Ampeloglypter) є невеликим жуком, що належить до родини довгоносиків. Його головна відмінна риса — подовжена головотрубка, яка допомагає йому пошкоджувати тканини рослин.

Дорослий жук має довжину приблизно 3-5 мм, зазвичай він темного, коричневого або чорного забарвлення. Завдяки своєму розміру та прихованому способу життя, помітити його на лозі досить складно.

Личинки цього шкідника мають біле або жовтувате забарвлення, вигнуте тіло і розвиваються виключно всередині зелених пагонів винограду, що забезпечує їм захист від зовнішніх умов.

Дорослі особини активізуються навесні та ведуть потайний спосіб життя, часто ховаючись у пазухах листків або глибині крони виноградного куща.

Самки цього виду володіють спеціальним механізмом для відкладання яєць у тканини пагонів, що створює сприятливі умови для живлення майбутнього потомства.

Шкідник наносить шкоду культурному винограду, вибираючи для живлення та відкладання яєць молоді пагони, черешки листя та іноді плодоніжки.

Личинки всередині пагона прогризають ходи, перерізаючи життєво важливі судини, що відповідають за постачання поживних речовин та вологи до верхівки лози.

Внаслідок пошкоджень молоді пагони припиняють ріст, їх верхівки в’януть, чорніють і з часом відмирають, що призводить до втрати значної частини зеленої маси.

Пошкоджені ділянки стають ламкими, тому при сильному вітрі лози часто ламаються, що негативно відображається на формуванні куща та майбутньому врожаї.

Окрім механічних пошкоджень, місця проколів стають осередками для розвитку патогенної мікрофлори, що посилює ослаблення рослини.

Цикл розвитку шкідника тісно пов'язаний з фенофазами винограду. Вихід жуків із місць зимівлі зазвичай відбувається при встановленні теплої весняної погоди.

Активне харчування та процес відкладання яєць припадає на період інтенсивного росту пагонів, що зазвичай триває з кінця весни до початку літа.

Розвиток личинкової стадії проходить всередині тканин рослини протягом літніх місяців, коли виноград активно нарощує вегетативну масу.

Окукливання, залежно від виду та клімату, може відбуватися як безпосередньо у пошкодженому пагоні, так і в ґрунті під кущем винограду.

Дорослі жуки нового покоління залишаються на зимівлю у верхніх шарах ґрунту або в підстилці, де вони чекають наступного сезону для продовження циклу розмноження.

Найбільш помітною ознакою присутності шкідника є в'янення та поникнення верхівок молодих пагонів, що стає наслідком порушення провідної системи рослини.

При уважному огляді місця пошкодження можна побачити невеликі проколи у корі або характерні кільцеві перетяжки, зроблені жуком перед відкладанням яєць.

Листя на уражених ділянках набуває блідого кольору, поступово жовтіє та передчасно обпадає, що призводить до оголення пагонів винограду.

Розрізавши пошкоджений пагін вздовж, можна помітити внутрішні ходи, прогризені личинкою, що є прямим доказом зараження цією комахою.

• Поникнення верхівок зелених пагонів.
• Сліди проколів на черешках та пагонах.
• Відмирання окремих верхівок виноградної лози.
• Пожовтіння листя на уражених гілках.

Основою боротьби є вчасне виявлення та видалення уражених пагонів, що дозволяє механічно знищити личинки та зупинити поширення шкідника.

Восени необхідно проводити ретельне прибирання опалого листя та рослинних решток, які слугують ідеальним місцем для успішної зимівлі дорослих жуків.

Глибока культивація та перекопка ґрунту під кущами допомагає пошкодити місця перебування шкідників, що суттєво зменшує їх чисельність наступного року.

У разі значного ураження насаджень рекомендується використання інсектицидів системної дії, якими обприскують кущі в період масового виходу жуків.

Важливо забезпечити правильний догляд за виноградником: полив, підживлення та формування куща підвищують його загальну стійкість до будь-яких шкідників.