Амітус алеуролобі

Amitus aleurolobi — це дрібна перетинчастокрила комаха, що належить до родини Platygastridae. Вона виступає природним ворогом багатьох видів білокрилок.

Доросла особина має чорне тіло розміром близько 1 мм, що дозволяє їй ефективно пересуватися в густих колоніях шкідників.

Життєвий цикл комахи повністю залежить від наявності личинок господаря, всередину яких самка відкладає свої яйця для подальшого розвитку потомства.

Паразит вирізняється високою здатністю до пошуку, що дозволяє йому оперативно виявляти навіть поодинокі осередки розмноження шкідника на ранніх стадіях.

Висока швидкість розмноження робить Amitus aleurolobi перспективним агентом для промислового розведення з метою біологічного захисту.

Варто наголосити: Amitus aleуролобі не є шкідником сільськогосподарських культур. Це корисна ентомофаг, який допомагає аграріям у боротьбі з білокрилками.

Об'єктом живлення для личинок цього паразита є шкідлива білокрилка, зокрема Aleurolobus marlatti, що пошкоджує цитрусові та декоративні рослини.

Білокрилка-шкідник завдає шкоди, висмоктуючи сік із листя, що призводить до загального пригнічення рослини, хлорозу та розвитку сажистих грибів на паді.

Паразитування амітуса зупиняє розвиток шкідника на стадії личинки, таким чином перериваючи цикл розмноження популяції білокрилки в теплиці.

Завдяки роботі цього ентомофага значно знижується потреба у використанні токсичних інсектицидів на виробничих об'єктах.

Активність комахи найбільшою мірою залежить від температурних показників, оскільки вона є теплолюбним видом, пристосованим до специфічного клімату.

У теплицях, де підтримується температура в межах 20-25 градусів, Amitus aleurolobi може розмножуватися цілий рік, контролюючи популяцію шкідників.

Найбільш активні періоди спостерігаються під час масового виходу дорослих особин, що зазвичай корелює з активізацією білокрилки у весняно-літній період.

Зі зниженням температури в осінній період активність знижується, і комаха переходить у фазу спокою або значно сповільнює метаболізм.

Для успішної перезимівлі в умовах відкритого ґрунту комасі потрібні спеціальні сховища або рослинні залишки, що забезпечують захист від заморозків.

Головним показником ефективності роботи ентомофага є візуальні зміни в стані личинок білокрилки, що знаходяться на нижній частині листкової пластини.

Паразитовані личинки набувають специфічного вигляду, стають більш щільними та змінюють колір, що легко помітити при детальному огляді під мікроскопом.

Характерною ознакою виходу дорослого паразита є наявність мініатюрних круглих отворів у «шкурі» (екзувії) личинки шкідника.

Спостерігається поступове зменшення кількості рухливих дорослих білокрилок, які вилітають з рослин при механічному струшуванні куща.

• Потемніння або деформація пупаріїв білокрилки.
• Наявність вихідних отворів на оболонках личинок.
• Зменшення липких виділень на листках, що свідчить про загибель більшої частини шкідників.

Для збереження корисної фауни, зокрема Amitus aleurolobi, слід уникати застосування інсектицидів широкого спектра дії в закритому ґрунті.

Використання біологічних препаратів повинно базуватися на даних моніторингу: лише за досягнення економічного порогу шкодочинності.

Підтримання належної вологості та аерації в теплиці сприяє кращому виживанню та розселенню ентомофага по всій площі культивації.

Слід розробити стратегію інтегрованого захисту, де хімічні обробки будуть замінені на випуск корисних комах у період найбільшої загрози від білокрилки.

Регулярний огляд нижнього ярусу листя дозволяє вчасно виявити осередки шкідника та підселити додаткову кількість паразита для посилення контролю.