Амблісейус лентигінозус

Amblyseius lentiginosus належить до родини Phytoseiidae, ряду Mesostigmata. В агрономічній практиці цей кліщ відомий як корисний хижак, а не як фітофаг чи шкідник.

Зовнішньо дорослі особини мають невеликі розміри та напівпрозоре тіло відтінків від білого до світло-коричневого. Вони ведуть активний спосіб життя, постійно обстежуючи поверхню листкової пластинки.

Біологія виду тісно пов’язана з наявністю джерел їжі. Кліщі є високорухливими та ефективно знаходять здобич навіть при низькій щільності популяції шкідників.

Цикл розвитку проходить через кілька стадій линяння, що пришвидшується при підвищенні температури повітря до 25–28 градусів за Цельсієм.

Це вид-генераліст, здатний переходити на альтернативні джерела живлення, такі як пилок або ексудати рослин, що забезпечує його виживання у теплицях.

Цей вид не завдає жодної шкоди культурним рослинам. Його функція в агроценозі полягає у знищенні шкідливих павутинних та галових кліщів.

Він не пошкоджує тканини листків, стебел чи плодів. Будь-які сліди «пошкоджень» на рослинах, де виявлено цей вид, спричинені іншими шкідниками, а не хижаком.

Хижак активно поїдає яйця та личинки фітофагів, запобігаючи масовим спалахам чисельності шкідників у закритому та відкритому ґрунті.

Використання Amblyseius lentiginosus дозволяє зберігати здоров'я рослин без механічного втручання та використання отрутохімікатів.

Відсутність ознак ураження рослин при присутності цього кліща є показником ефективної роботи біологічного захисту на ділянці.

Враховуючи корисну роль виду, заходи боротьби з ним не передбачені. Головним завданням агронома є створення сприятливих умов для його розмноження.

Для збереження популяції хижака слід уникати використання пестицидів, що мають токсичну дію на ентомофагів та акарифагів.

Якщо необхідно застосувати засоби захисту, обирайте біологічні препарати, які не порушують природний баланс та безпечні для корисних комах.

Підтримка відносної вологості повітря на рівні 65-75% сприяє активності кліща та його високій виживаності в умовах закритого ґрунту.

• Відмова від частих хімічних обробок.
• Використання клейових пасток для моніторингу шкідників.
• Впровадження інтегрованих систем захисту (ІСЗ).