Аллотруксаліс

Аллотруксаліс (Allotruxalis) — це рід комах, що належить до родини Саранчові (Acrididae), які поширені в певних кліматичних зонах.

Зовнішній вигляд комах адаптований до життя в трав’янистому середовищі: видовжене тіло та специфічна форма голови роблять їх малопомітними.

Колірна гама дорослих особин варіюється від трав’янисто-зеленого до жовтувато-бурого кольору, що забезпечує їм надійний захист від хижаків.

Крила розвинені добре, що дозволяє комахам швидко переміщатися на великі відстані в пошуках нових кормових територій.

Морфологічно вони належать до групи комах, що мають грызучий ротовий апарат та сильні задні кінцівки, призначені для стрибків.

Основним об’єктом живлення цього шкідника є представники родини Тонконогові (Злакові), включаючи як дикі трави, так і агрокультури.

Серед культурних рослин найбільшої шкоди вони завдають посівам пшениці, ячменю, проса та іншим зерновим культурам у фазі їх активного росту.

Пошкодження проявляються у вигляді грубого об’їдання країв листків, а іноді й повного знищення зеленої маси, що пригнічує розвиток рослини.

В умовах масового розмноження шкідник може суттєво зменшити врожайність за рахунок пошкодження не лише листків, а й генеративних органів зернових.

На пасовищах шкідник знижує якість зеленого корму, що негативно позначається на продуктивності випасання худоби.

Цикл активності аллотруксаліса тісно пов’язаний із температурним режимом весняно-літнього періоду.

Відродження личинок зазвичай збігається з моментом встановлення стабільного тепла, що стимулює вегетацію злакових рослин.

Влітку спостерігається інтенсивне живлення імаго, які в цей період максимально активно пошкоджують посіви сільськогосподарських культур.

З настанням осені активність знижується, а запліднені самки переходять до відкладання яєць у ґрунт, де вони зимують.

Погодно-кліматичні умови сезону безпосередньо впливають на швидкість проходження життєвих циклів та чисельність популяції шкідника.

Виявлення шкідника починається з візуального огляду посівів, де можна помітити окремих особин на стеблах або листках злаків.

Наявність характерних отворів на листкових пластинах, що мають рвані краї, свідчить про активну діяльність саранових у полі.

Присутність значної кількості екскрементів на ґрунті під рослинами підтверджує факт інтенсивного живлення популяції на даній ділянці.

Зменшення загальної густоти травостою на краях поля або поблизу меліоративних каналів часто вказує на осередки скупчення шкідника.

• Пошкоджені краї листя, що набувають зубчастого вигляду.
• Зниження висоти та загальної біомаси посівів.
• Спостереження імаго в ранкові години під час виходу на годівлю.

Ефективна боротьба з аллотруксалісом передбачає використання комплексу агротехнічних та профілактичних заходів.

Важливим є дотримання сівозміни та своєчасна обробка парових полів, що запобігає масовому розмноженню комах у міжсезоння.

Використання хімічних інсектицидів допускається лише за перевищення економічного порогу шкідливості, щоб не порушити екосистему поля.

Знищення бур’янів на межах та узбіччях доріг позбавляє шкідника місць для початкового живлення та відкладання яєць.

Глибока оранка ґрунту восени допомагає винести кубишки комах на поверхню, що призводить до їх загибелі під впливом низьких температур.