Золотоочка звичайна

Золотоочка (родина Chrysopidae, ряд Neuroptera) — це комаха з витонченими крилами, що мають густу сітчасту структуру, та яскравими золотистими очима.

Личинки комахи мають специфічний вигляд, їх часто називають «попелицевими левами» через наявність серпоподібних щелеп, якими вони захоплюють здобич.

Відмінною рисою є спосіб відкладання яєць: самка кріпить кожне яйце на окремій тонкій шовковистій нитці, щоб уникнути канібалізму серед личинок.

Доросла комаха зазвичай має яскраве зелене забарвлення, що робить її майже непомітною на листі сільськогосподарських культур.

Систематично ці комахи належать до ряду сітчастокрилих і є важливими агентами природного регулювання чисельності шкідників.

Золотоочка не завдає жодної шкоди рослинам. Це суто корисна комаха, яка відіграє критичну роль у природному контролі чисельності фітофагів.

Личинки є надзвичайно ненажерливими хижаками, що поїдають величезну кількість попелиць, павутинних кліщів, щитівок та яєць метеликів-шкідників.

Дорослі особини в природі живляться пилком та нектаром, беручи участь у запиленні багатьох видів квіткових та плодово-ягідних культур.

Отже, в агрономічній практиці золотоочка розглядається як союзник агронома, що дозволяє скоротити використання пестицидів.

Будь-які дії, спрямовані на знищення золотоочки, вважаються помилковими та призводять до економічних втрат через розмноження шкідливих комах.

Перша активність золотоочок спостерігається навесні, коли температура повітря стабільно перевищує +10°C.

Пік розмноження припадає на літній період, коли в агроценозах спостерігається найбільша щільність колоній попелиць та інших шкідників.

За сприятливих погодних умов ці комахи можуть дати кілька поколінь за один вегетаційний сезон, забезпечуючи тривалий контроль шкідників.

Зимують переважно дорослі комахи (імаго) у затишних місцях, таких як опале листя, тріщини кори дерев або господарські приміщення.

Навесні вони виходять із діапаузи та одразу розпочинають процес відкладання яєць на рослини, де вже почали формуватися колонії шкідників.

Ознакою ефективної роботи золотоочки є наявність на листках рослин порожніх оболонок попелиць, висмоктаних личинками хижака.

Виявлення яєць на тонких ніжках є прямим підтвердженням того, що в даному агроценозі відбувається природне розмноження корисного ентомофага.

Самі личинки активно пересуваються по стеблах та листках у пошуках здобичі, що легко помітити під час візуального огляду рослин.

Дорослі комахи часто стають об'єктом залучення до пасток, якщо на полі проводиться моніторинг чисельності комах за допомогою світла.

Здоровий агроценоз із низьким рівнем попелиці майже завжди вказує на присутність стабільної популяції цих сітчастокрилих.

Захист від золотоочки не потрібен, навпаки, агроном має прагнути до збільшення її популяції на полі як засобу біологічного захисту.

Основним методом управління є обмеження застосування високоефективних інсектицидів, які є токсичними для ентомофагів.

Варто надавати перевагу селективним пестицидам, що діють виключно на цільових шкідників, не шкодячи корисним видам.

Висадка квітучих рослин-нектароносів по периметру поля створює сприятливі умови для харчування дорослих золотоочок.

• Створення смуг з квітучими рослинами.
• Відмова від суцільної обробки поля пестицидами.
• Використання методів біологічного контролю.