Колюча білокрилка

Колюча білокрилка (Aleurocanthus spiniferus) належить до ряду напівтвердокрилих, родини білокрилок (Aleyrodidae). Доросла особина має темні, майже чорні крила, що робить її візуально відмінною від звичайної білокрилки.

Личинки шкідника на пізніх стадіях розвитку мають чорне забарвлення, овальну форму та вкриті по периметру гострими шипами, що й дало назву цьому виду.

Життєвий цикл включає фази яйця, трьох личинкових стадій, пупарію та дорослої комахи (імаго), причому розвиток відбувається досить швидко за сприятливих умов.

Ці комахи ведуть прихований спосіб життя, найчастіше зосереджуючись на нижній поверхні листків, де вони захищені від прямого впливу сонячних променів та обробок.

Вид визнаний небезпечним карантинним об'єктом, оскільки здатний завдавати серйозних збитків сільськогосподарському виробництву в субтропічних та тропічних зонах.

Основними кормовими рослинами для цього шкідника є цитрусові культури, зокрема лимон, мандарин та апельсин, проте він також вражає виноград, троянди та декоративні дерева.

Дорослі особини та личинки висмоктують сік із молодих пагонів та листків, що призводить до загального виснаження рослин та зменшення врожайності.

Виділення комах у вигляді медвяної роси є середовищем для розвитку сажистих грибків, які покривають листя чорним шаром, перешкоджаючи фотосинтезу.

Пошкоджені дерева втрачають імунітет, їх листя жовтіє, скручується і передчасно опадає, що критично впливає на розвиток плодів.

При високій чисельності популяції спостерігається всихання окремих гілок, що може призвести до загибелі всього дерева протягом кількох сезонів.

Колюча білокрилка здатна розвивати декілька поколінь на рік, причому тривалість генерації суттєво залежить від температурного показника навколишнього середовища.

Активний літ та розмноження спостерігається протягом усього вегетаційного періоду, особливо у спекотні місяці з високою вологістю повітря.

У закритому ґрунті шкідник може розмножуватися цілий рік, що створює постійну загрозу для тепличних господарств та розплідників.

Міграція шкідника на нові ділянки відбувається переважно через перенесення зараженого садивного матеріалу або плодів, що мають на собі яйця або личинки.

Навесні, з початком сокоруху та росту молодих листків, спостерігається найбільша активність дорослих комах, які займають верхівки пагонів.

Першим симптомом зараження є поява на нижньому боці листків нерухомих колоній личинок, які нагадують дрібні колючі утворення чорного кольору.

Характерною ознакою є поява липкого блискучого нальоту, який згодом стає чорним через заселення грибком, що робить листя ніби «закопченим».

При легкому струшуванні гілок спостерігається розліт дрібних темних комах, що є прямим підтвердженням наявності значної популяції в кроні.

Листя рослин починає втрачати тургор, знебарвлюється або жовтіє, а молоді пагони можуть деформуватися і припиняти свій розвиток.

• Поява липкої медвяної роси.
• Чорний сажистий наліт на листках.
• Скупчення чорних личинок на звороті листя.
• Передчасне опадання листків.
• Уповільнення росту молодих пагонів.

Основним заходом захисту є проведення фітосанітарного контролю під час імпорту та переміщення садивного матеріалу, щоб запобігти занесенню шкідника.

Біологічна боротьба включає використання спеціалізованих ентомофагів, зокрема наїзників, які відкладають яйця в тіло личинок білокрилки, знищуючи їх зсередини.

У випадках значного ураження рекомендується застосування системних інсектицидів, які здатні проникати в тканини рослини та вражати шкідників при живленні.

Важливо своєчасно проводити санітарну обрізку сильно уражених частин рослин, після чого їх слід обов'язково утилізувати шляхом спалювання.

Застосування масел та мильних розчинів може бути ефективним проти личинкових стадій, оскільки вони порушують процес дихання шкідників через покриви тіла.