Довговусий зеленокрил

Довговусий зеленокрил — це представник прямокрилих комах, що належить до родини саранових. Свою назву вид отримав завдяки помітно довгим антенам, що є його головною морфологічною ознакою.

Тіло дорослих комах має колір від жовто-бурого до оливкового, що дозволяє їм ідеально маскуватися серед сухої та зеленої трави на полях.

Крила прозорі, іноді з ледь помітним зеленуватим відтінком та темними плямами, що допомагає комасі залишатися непомітною під час відпочинку.

Задні ноги комах мають потужну мускулатуру, яка забезпечує здатність до стрибків на значні відстані, що ускладнює процес ручного збору для досліджень.

Личинки проходять кілька етапів розвитку, поступово збільшуючись у розмірах і набуваючи крил, при цьому зовнішньо вони вже нагадують статевозрілих особин.

Цей вид шкідника є поліфагом, що дозволяє йому харчуватися багатьма видами дикорослих і культурних рослин, завдаючи відчутних збитків агропромисловому комплексу.

Особливо вразливими до нападу є злакові культури, такі як пшениця, ячмінь, овес, а також кукурудза, особливо в період їх сходу та кущіння.

На пасовищах шкідник знищує цінні кормові трави, що негативно позначається на продуктивності тваринництва та якості сіна.

При високій чисельності колонії комахи здатні пошкоджувати листя технічних культур, що призводить до порушення фотосинтезу та загального ослаблення рослини.

Пошкодження, спричинені цим видом, відкривають шлях для проникнення інфекцій, що додатково знижує врожайність та якість продукції.

Життєвий цикл Довговусого зеленокрила тісно пов'язаний з температурним режимом, оскільки комаха віддає перевагу добре прогрітим ділянкам відкритого ґрунту.

Зимують яйця, які самки відкладають у ґрунт, захищаючи їх спеціальною пінистою речовиною, яка твердіє і утворює надійну кубишку.

Навесні, як тільки ґрунт достатньо прогрівається, відбувається відродження личинок, які відразу починають активно харчуватися молодими пагонами рослин.

Дорослих особин можна спостерігати протягом усього літа, а пік їхньої активності часто припадає на найбільш спекотні місяці — червень та липень.

За сприятливих погодних умов комахи розвиваються швидше, що може призвести до появи кількох хвиль шкідників протягом одного сільськогосподарського сезону.

Першими ознаками появи шкідника на полі є наявність нерівномірно вигризених країв листя, які виглядають як результат роботи комах-фітофагів.

При значному заселенні посівів можна помітити осередки повністю з’їдених рослин, де від культур залишаються лише грубі стебла.

Наявність комах легко визначити за їхнім пересуванням: при появі сторонніх осіб на полі спостерігається масовий стрибкоподібний рух комах у різні боки.

Якщо уважно оглянути ґрунт біля основи рослин, можна виявити личинок, які ховаються від прямого сонячного світла під листям та грудками землі.

Часто пошкодження супроводжуються появою екскрементів на поверхні листя, що вказує на тривале перебування шкідників у цій зоні.

Ефективним агротехнічним заходом є обробіток ґрунту, зокрема дискове лущення та глибока оранка, що дозволяє механічно знищити яйця шкідника.

Важливо своєчасно знищувати бур’яни на прилеглих до поля територіях, які слугують резерватами для розмноження комах у весняний період.

Використання інсектицидів широкого спектра дії є доцільним лише у випадках, коли щільність шкідника перевищує поріг економічної шкодочинності.

Рекомендується застосовувати препарати згідно з регламентом, чергуючи їх для запобігання розвитку резистентності (стійкості) у популяції шкідника.

Для моніторингу популяції доцільно використовувати світлові пастки або проводити систематичне обстеження крайових смуг полів з використанням стандартного ентомологічного сачка.