Іржавий томатний кліщ

Іржавий томатний кліщ (Aculops lycopersici) належить до родини чотириногих кліщів (Eriophyidae), ряд Trombidiformes. Це мікроскопічний шкідник, довжина тіла якого не перевищує 0,25 мм, тому виявити його без збільшувального скла практично неможливо.

Тіло кліща має видовжену, клиноподібну форму, забарвлену в жовтуватий або блідо-рожевий колір. Він не плете павутину, що робить його візуально непомітним на початкових стадіях.

Повний цикл розвитку шкідника від яйця до дорослої особини триває близько 7–10 днів, що сприяє надзвичайно швидкому розмноженню колоній.

Висока температура повітря (від +25 до +30 °C) та низька вологість створюють ідеальні умови для розмноження цього виду в умовах теплиць.

Поширення шкідника відбувається за допомогою вітру, на одязі робітників, через сільськогосподарський інвентар або інфікований посадковий матеріал.

Основними кормовими рослинами для цього кліща є представники родини пасльонових, зокрема томати, але він також вражає баклажани, перець та картоплю.

Кліщ висмоктує клітинний сік з листя та стебел, одночасно вводячи слину з токсичними ферментами, що спричиняють деформацію та відмирання тканин.

Шкідник завдає значної шкоди як у закритому, так і у відкритому ґрунті, ставлячи під загрозу промислові обсяги виробництва овочевої продукції.

При масовому розмноженні кліщ здатен знищити значну частину врожаю, провокуючи передчасну загибель всієї надземної частини рослин.

Сильне ураження призводить до припинення вегетації, опадання квітів та зав'язей, що робить неможливим отримання товарних плодів.

Першою ознакою ураження є зміна забарвлення нижньої частини стебла та нижнього листя, які набувають характерного «іржавого» або бронзового кольору.

Листя поступово скручується, стає ламким, засихає і відмирає, процес починається з нижніх ярусів і поступово піднімається до верхівки рослини.

На плодах пошкодження виглядають як сітчасте опробковіння шкірки, яка стає грубою, коричневою та схильною до розтріскування, втрачаючи товарний вигляд.

Стебло стає голим та набуває специфічного блискучого бронзового відтінку, що є свідченням критичного рівня заселення шкідником.

• Потемніння та бронзовий наліт на стеблах;
• Скручування листків краями догори;
• Втрата тургору та поступове висихання зелені;
• Опробковіння поверхні плодів томатів;
• Затримка росту та розвитку всього куща.

Головним етапом захисту є профілактика, що включає ретельну дезінфекцію теплиць після збору врожаю та знищення всіх рослинних залишків.

Використання виключно здорової розсади та впровадження карантинних заходів при завезенні нових рослин дозволяє попередити занесення кліща в культиваційні споруди.

Хімічний захист передбачає використання спеціалізованих акарицидів, які ефективно знищують кліщів на різних стадіях їх розвитку.

Обробки необхідно проводити систематично з інтервалом у 5–7 днів, щоб повністю придушити популяцію, включаючи нові покоління, що виходять з яєць.

Біологічний метод боротьби включає застосування ентомофагів, зокрема хижих кліщів роду Amblyseius, які успішно контролюють чисельність шкідника.