Акрида звичайна

Акрида звичайна — це велика прямокрила комаха, що належить до родини саранових (Acrididae). Вона вирізняється видовженою формою тіла та витягнутою головою, що є головною ознакою для ідентифікації.

Тіло комахи має колір від яскраво-зеленого до бурого, що допомагає їй ідеально маскуватися серед травостою. Задні ноги мають потужну мускулатуру, яка забезпечує стрибки на значні відстані.

Довжина тіла дорослих особин може сягати 60-80 міліметрів, при цьому самки значно більші за самців. Антени у цього виду мають мечоподібну форму, що відрізняє їх від інших видів прямокрилих.

Акрида веде переважно одиночний спосіб життя і не утворює великих мігруючих зграй, проте її здатність до переміщення дозволяє швидко заселяти нові ділянки сільськогосподарських угідь.

Розвиток личинок відбувається поступово; вони схожі на дорослих комах, але менші за розміром і не мають розвинених крил до останнього віку розвитку.

Цей вид шкідника є поліфагом, тобто здатний харчуватися багатьма видами рослин. Найбільшу небезпеку акрида становить для злакових культур, таких як пшениця, жито, кукурудза та рис.

Окрім злаків, акрида часто пошкоджує овочеві посіви, люцерну та конюшину, завдаючи суттєвих збитків фермерським господарствам, особливо в посушливі роки.

Основна шкода виникає через поїдання листків та стебел, що суттєво зменшує площу фотосинтезу рослини та негативно впливає на процес формування колоса або качана.

При високій чисельності шкідника рослини можуть бути об'їдені майже повністю, що призводить до затримки розвитку культури або навіть повної загибелі окремих рослин на полі.

Пошкоджені тканини стають вразливими для проникнення різноманітних фітопатогенів, що провокує розвиток вторинних інфекційних хвороб, які ще більше знижують якість врожаю.

Життєвий цикл акриди звичайної тісно пов'язаний з температурним режимом. Зимують яйця, які самки відкладають у ґрунт, утворюючи захищені кубушки.

Відродження личинок спостерігається навесні, коли ґрунт достатньо прогрівається. Це зазвичай припадає на період з кінця травня до середини червня, залежно від погодних умов.

Протягом літа личинки активно харчуються та проходять п'ять вікових стадій, поступово збільшуючись у розмірах та готуючись до фінальної линьки.

Дорослі особини (імаго) з’являються у другій половині літа, найактивніше харчування припадає на липень та серпень, що співпадає з періодом дозрівання багатьох зернових культур.

Восени після зниження температури та завершення процесу розмноження дорослі комахи гинуть, а наступне покоління залишається в ґрунті до весни наступного року.

Візуальними ознаками зараження є характерні погризи на краях листків, які мають вигляд нерівномірних «виїдок» або повного знищення листкової пластинки.

При спостереженні за полем можна помітити різкі стрибки комах, особливо в сонячну погоду, коли вони найбільш активні та переміщуються між рослинами.

Наявність екскрементів у вигляді дрібних гранул під листям вказує на активну діяльність шкідника. Також можна помітити пошкоджені стебла, які втрачають свій природний вигляд.

У місцях скупчення акриди спостерігається осередкове пошкодження, де рослини виглядають «обгризеними», причому наймолодші частини рослин знищуються в першу чергу.

Особливо помітно діяльність шкідників вздовж узбіч доріг та на межах, звідки вони поступово просуваються всередину посівної площі, розширюючи зону пошкодження.

Агротехнічні заходи мають вирішальне значення. Глибока оранка восени дозволяє знищити більшу частину кубушок з яйцями, що значно знижує популяцію в наступному сезоні.

Боротьба з бур'янами на межах та навколо поля є необхідною, оскільки це обмежує кормову базу для личинок та позбавляє їх місць для відкладання яєць.

За умов перевищення критичної чисельності шкідника необхідно проводити обробку посівів сучасними інсектицидами, які ефективно знищують як личинок, так і дорослих особин.

Застосування біологічних методів, наприклад, стимулювання діяльності природних ворогів, сприяє довгостроковому стримуванню чисельності шкідника без шкоди для екосистеми.

• Регулярний огляд посівів (моніторинг) у червні-липні.
• Знищення осередків розмноження вздовж країв полів.
• Використання дозволених препаратів, що мають системну дію на прямокрилих.