Крезія білоплямиста

Крезія білоплямиста (лат. Acleris holmiana) — це нічний метелик родини листовійок (Tortricidae), що поширений у садах та лісосмугах.

Розмах крил дорослої особини становить від 12 до 15 мм. Передні крила мають характерний червонувато-бурий колір з чіткою білою або сріблястою плямою трикутної форми.

Гусениця має тіло брудно-зеленого кольору, в довжину сягає 10–12 мм. Голова гусениці темніша за основний тон тіла, що є важливою діагностичною ознакою.

Лялечка комахи коричневого кольору, зазвичай закріплена всередині пошкодженого листка, згорнутого в трубку, що служить надійним укриттям від зовнішніх факторів.

Імаго ведуть прихований спосіб життя, активізуються в сутінках, тому їх рідко можна помітити без спеціальних засобів моніторингу, наприклад, світлових пасток.

Цей вид шкідника спеціалізується на пошкодженні рослин родини Розові (Rosaceae), зокрема яблуні, груші, сливи, вишні та декоративного глоду.

Основна шкода завдається гусеницями, які активно живляться м’якоттю листків, поступово переходячи від країв до скелетування всієї листової пластинки.

Скручування листя в «сигари» призводить до зниження фотосинтетичної активності дерева, що критично важливо для молодих саджанців у фазі активного росту.

У випадках масового розмноження крезія може пошкоджувати не лише листя, а й молоді зав’язі, що призводить до втрати частини майбутнього врожаю плодів.

Загальна фізіологічна ослабленість дерев після пошкодження гусеницями робить їх більш вразливими до вторинних інфекцій та несприятливих погодних умов.

Зимує комаха на стадії яйця, яке самки відкладають на кору тонких гілок, часто в розвилках, що ускладнює їх раннє виявлення під час огляду.

Вихід гусениць з яєць відбувається навесні, синхронно з розпусканням бруньок яблуні, що дає їм можливість одразу почати живлення молодими тканинами.

Період харчування та розвитку гусениць займає приблизно 4-6 тижнів, після чого настає фаза заляльковування безпосередньо в кроні дерев.

Літ метеликів літньої генерації спостерігається протягом липня та серпня, після чого відбувається відкладання яєць, які залишаються на зиму.

Кількість поколінь за рік може варіюватися залежно від регіону, проте в умовах помірного клімату найчастіше розвивається одна повна генерація.

Наявність скрученого та пошкодженого листя на верхівках пагонів — перший та найбільш очевидний сигнал зараження крезією білоплямистою.

Усередині скрученого листка завжди можна знайти павутиння та характерні екскременти гусениці, що відрізняє цей вид від хвороб рослин.

Передчасне пожовтіння пошкоджених ділянок крони в літній період свідчить про інтенсивну роботу колонії шкідника на певній гілці.

Оглядаючи кору дерев у зимово-весняний період, можна помітити невеликі щитки яйцекладок, що часто нагадують дрібні краплі або нарости на корі.

Пошкоджені плоди (при високій чисельності шкідника) мають сліди поверхневого вигризання шкірки, що провокує подальше гниття плодів на дереві.

Важливим заходом є агротехнічний контроль: своєчасна обрізка і спалювання гілок з яйцекладками в ранньовесняний період до початку руху соків.

Використання біологічних препаратів (наприклад, бітоксибациліну) є ефективним у першій фазі розвитку гусениць до моменту скручування листя.

• Встановлення феромонних пасток для своєчасного виявлення появи імаго.
• Використання інсектицидів контактно-кишкової дії у фазу відокремлення бутонів.
• Збереження популяцій корисних комах-ентомофагів шляхом мінімізації застосування пестицидів широкого спектра дії.

Для ефективного знищення важливо проводити обробку до того, як гусениця сховається в скрученому листку, де вона стає невразливою до більшості препаратів.

Використання системних інсектицидів дозволяє забезпечити захист навіть тих частин листка, куди пряме потрапляння препарату при обприскуванні є обмеженим.