Мертва голова

Мертва голова (Acherontia atropos) — це великий метелик із родини Бражники (Sphingidae). Свою назву комаха отримала через характерний малюнок на грудях, що нагадує людський череп.

Доросла особина має розмах крил до 13 сантиметрів. Передні крила мають темні відтінки з бурими та сірими візерунками, що забезпечує ідеальне маскування.

Гусінь цього виду досягає вражаючих розмірів, до 15 сантиметрів завдовжки. Вона може бути яскраво-жовтого, зеленого або коричневого кольору, з характерним рогоподібним виростом на задньому кінці тіла.

Лялечка комахи має гладку поверхню та темно-коричневий колір. Розвиток лялечки відбувається в ґрунті, на глибині близько 15–20 сантиметрів.

Цей вид є мігруючим, тому чисельність комах у різних регіонах сильно варіюється залежно від погодних умов кожного окремого сезону.

Основним об'єктом живлення гусені є рослини з родини Пасльонові (Solanaceae). Найбільшої шкоди завдається посадкам картоплі, томатів, баклажанів та перцю.

Крім сільськогосподарських культур, шкідник може живитися листям рослин із родин Маслинові, Бігнонієві та Вербенові.

Дорослі метелики здатні проникати у вулики, де живляться медом, проте з агрономічної точки зору основний збиток пов'язаний саме з діяльністю гусені.

Інтенсивне живлення личинок призводить до об'їдання листя, що послаблює вегетативну масу рослини та знижує загальну врожайність культури.

Оскільки гусінь дуже велика, вона здатна знищити значну частину листя на окремому кущі за надзвичайно короткий проміжок часу.

Період вильоту імаго зазвичай припадає на кінець весни та літо, коли метелики мігрують із тепліших регіонів у північні широти.

Відкладання яєць відбувається переважно в нічний час. Самки прикріплюють яйця поодинці на нижню сторону листя кормових рослин.

Гусінь найбільш активна в літні місяці — у червні, липні та серпні. У цей період вона проходить кілька стадій розвитку, активно харчуючись.

В умовах помірного клімату шкідник рідко дає більше одного покоління, оскільки лялечки часто гинуть взимку через низькі температури.

Ококолювання зазвичай завершується до кінця літа або початку осені, після чого лялечки залишаються в ґрунті або гинуть від морозів.

Головна ознака появи шкідника — наявність на рослинах великої, м'ясистої гусені, яка може досягати 10–15 сантиметрів у довжину.

На листі картоплі та томатів помітні великі об'їдені ділянки, оскільки гусінь швидко з'їдає листову пластинку, залишаючи лише жорсткі жилки.

Під пошкодженими рослинами часто можна виявити екскременти гусені — вони досить великі, темного кольору, що свідчить про присутність шкідника.

При огляді посадок у сутінках можна помітити великих метеликів, що швидко переміщуються над грядками під час відкладання яєць.

Через високу ненажерливість гусені сліди її діяльності стають помітними майже миттєво після появи личинок на ділянці.

Механічне збирання гусені є найбільш ефективним та безпечним способом контролю при невеликій чисельності шкідника на присадибних ділянках.

Глибоке осіннє перекопування ґрунту дозволяє знищити лялечки, що зимують у верхньому шарі землі, що значно знижує популяцію на наступний рік.

У разі масового розмноження доцільним є застосування біологічних препаратів на основі Bacillus thuringiensis, які ефективні проти гусені лускокрилих.

Застосування інсектицидів широкого спектра дії виправдане лише при високому ступені ураження, обов'язково з урахуванням термінів очікування до збору врожаю.

Дотримання сівозміни та своєчасне видалення бур'янів родини пасльонових навколо ділянки знижують привабливість території для метеликів.