Бурякова нематода

Бурякова нематода Heterodera schachtii — це мікроскопічний ґрунтовий паразит, який належить до ряду Тиленхід. Він є одним з найбільш небезпечних шкідників цукрових буряків у всьому світі.

Біологічно паразит виглядає як черв’як, причому самки після запліднення перетворюються на лимоноподібні цисти коричневого кольору, які дуже стійкі до несприятливих умов середовища.

Ці цисти містять сотні яєць і личинок, здатних виживати у ґрунті протягом багатьох років, чекаючи на сприятливий момент для зараження нової рослини-господаря.

Личинки другого віку виходять із цист під впливом кореневих виділень рослин, проникають у корінь і оселяються там, формуючи власні камери для живлення.

Виявлення паразита в полі вимагає проведення фахового аналізу ґрунту, оскільки симптоми ураження можуть нагадувати нестачу поживних речовин або посуху.

Основними культурами, що страждають від нематоди, є цукровий, столовий та кормовий буряк. Також паразит вражає інші рослини родини Лободові, наприклад, шпинат.

Серед бур'янів нематода часто поширюється на лободу білу, пасльон та деякі види хрестоцвітих, які підтримують чисельність популяції на полі між сезонами вирощування основної культури.

Внаслідок діяльності нематод коріння рослин пошкоджується, що призводить до порушення водного балансу та зниження засвоєння мінеральних добрив.

Результатом пошкоджень є значне зниження врожайності коренеплодів, втрата цукристості та загальне пригнічення посівів, що робить їх чутливими до інших хвороб.

На сильно заражених ділянках господарства можуть втрачати більше половини запланованого врожаю, що призводить до значних економічних збитків.

Активізація нематод відбувається навесні, коли ґрунт прогрівається до температури понад 8–10 градусів, що збігається з початком вегетації буряків.

За сприятливих погодних умов протягом одного літа паразит може дати від 2 до 3 генерацій, що дозволяє чисельності популяції стрімко зростати.

Оптимальна температура для розвитку фітопатогена знаходиться в межах 20–25 градусів, що відповідає періоду найбільш активного росту цукрових буряків.

Наприкінці сезону, під час збирання врожаю, самки перетворюються на цисти, які залишаються в ґрунті до наступного року, забезпечуючи виживання виду.

Поширення цист по полю відбувається разом із технікою, інвентарем, а також перенесенням ґрунту вітром або потоками води під час опадів.

Основним зовнішнім проявом ураження є вогнищева жовтушність листя та відставання рослин у рості, які стають помітними в період активної вегетації.

Рослини в уражених зонах виглядають пригніченими, особливо у спекотну погоду, коли випаровування вологи перевищує можливості пошкодженої кореневої системи.

Коріння хворих рослин має надмірно розвинену «бороду» з дрібних бічних корінців, що є специфічною захисною реакцією на ураження нематодою.

При огляді кореневої системи на ранніх стадіях можна побачити дрібні лимонні тіла самок, які прикріплені до поверхні кореня.

• В’янення рослин протягом спекотного дня.
• Хлороз листя, що починається з нижніх ярусів.
• Деформація та надмірне галуження коренеплоду.
• Низька цукристість коренеплодів.

Дотримання сівозміни з використанням культур, що не є господарями для нематоди, є найефективнішим методом стримування її чисельності в ґрунті.

Ретельне очищення техніки після роботи на заражених полях запобігає перенесенню цист на чисті ділянки сільськогосподарських угідь.

Застосування стійких гібридів буряків дозволяє мінімізувати шкодочинність паразита та зберегти рівень врожайності навіть за наявності інфекції в ґрунті.

Боротьба з бур'янами-господарями у міжсезоння значно знижує кормову базу для нематод і обмежує їхню здатність до розмноження.

Інтегрована система захисту включає як агротехнічні заходи, так і використання біопрепаратів для оздоровлення ґрунту та підвищення імунітету рослин.