(Z,E)-9,12-тетрадекадієн-1-іл ацетат

Ця сполука належить до класу синтетичних статевих феромонів комах, що імітують природні атрактанти самок певних видів лускокрилих (Lepidoptera). За хімічною природою це складний ефір ненасиченого жирного спирту.

Механізм дії базується на методі дезорієнтації (сплутування) самців у період льоту шкідників. При рівномірному випаровуванні речовини з диспенсерів створюється насичений «феромонний фон».

Цей фон перекриває сигнали, що виходять від самок, унеможливлюючи їх пошук самцями. Відсутність спарювання призводить до зниження чисельності наступного покоління комах.

Цей підхід є важливою складовою інтегрованого захисту рослин (ІЗР), що дозволяє істотно зменшити навантаження пестицидами на агроценоз.

Використання феромонів є безпечним для корисної ентомофауни, бджіл та навколишнього середовища, оскільки діє виключно на конкретні види цільових шкідників.

Речовина є ефективним інструментом для контролю широкого кола лускокрилих шкідників, зокрема представників родини виїмчастокрилих молей (Gelechiidae).

Головним об'єктом застосування є томатна мінуюча міль (Tuta absoluta), яка завдає величезної шкоди врожаю пасльонових культур.

Застосовується переважно у промисловому овочівництві, садах та теплицях для захисту томатів, картоплі, баклажанів від пошкодження гусеницями.

Ефективність препарату базується на високій специфічності, що дозволяє вибірково пригнічувати репродуктивний потенціал саме цільового шкідника.

Це рішення є ідеальним для органічного виробництва, де висуваються суворі вимоги до відсутності хімічних залишків на плодах.

Норми витрати залежать від типу диспенсерів та розміру площі, що обробляється. Визначається оптимальна кількість точок випаровування на гектар.

Час встановлення диспенсерів визначається за допомогою моніторингових пасток: як тільки рівень чисельності наближається до порогу шкодочинності, проводиться розміщення.

Важливо рівномірно розподілити точки випаровування по всій ділянці, враховуючи розу вітрів для забезпечення стабільного покриття феромоном.

Термін дії одного засобу може варіюватися від 2 до 4 місяців, що зазвичай покриває весь період активної фази розвитку шкідника.

При великій чисельності шкідника доцільно комбінувати феромонний захист з біологічними засобами контролю, наприклад, використанням трихограми або біопрепаратів.

Головним обмеженням є ефективність на малих площах, де можливий приліт оплодотворених самок з навколишніх неконтрольованих ділянок.

Екстремальні погодні умови, зокрема висока температура та сильний вітер, можуть скоротити термін активного випаровування феромону.

Потребує спеціальних умов зберігання (прохолодне, темне місце) для збереження хімічної стабільності та біологічної активності сполуки.

Використання феромонів для дезорієнтації унеможливлює паралельний моніторинг чисельності шкідника за допомогою пасток на цій же площі.

Метод не є засобом «екстреного рятування» і не має нокаутуючої дії, тому потребує завчасного планування системи захисту до початку масового льоту.