Процимідон

Процимідон належить до хімічного класу дикарбоксимідів. Це системний фунгіцид, який володіє як захисною, так і лікувальною дією при використанні на широкому спектрі сільськогосподарських культур.

Механізм його дії полягає у специфічному інгібуванні біосинтезу тригліцеридів у клітинах патогену. Речовина порушує метаболічні процеси гриба, що призводить до блокування росту міцелію та пригнічення проростання спор.

Завдяки своїй здатності проникати в тканини рослини, препарат ефективно стримує розвиток інфекції навіть після того, як гриб проник всередину листка або стебла.

Діюча речовина відрізняється високою стабільністю та тривалим періодом захисної дії, що дозволяє знизити кратність обробок у період вегетації.

Процимідон ефективно пригнічує штами грибів, які виробили стійкість до фунгіцидів інших хімічних груп, зокрема бензимідазолів.

Основне призначення процимідону — боротьба з грибковими захворюваннями, що викликаються патогенами з класів аскоміцетів та несовершених грибів.

Найбільшу ефективність речовина виявляє у боротьбі з сірою гниллю (Botrytis cinerea), яка уражає плодово-ягідні та овочеві культури у закритому та відкритому ґрунті.

Препарат активно застосовується для контролю склеротиніозу, що викликається грибами роду Sclerotinia, який уражає стебла та кореневі шийки соняшнику, ріпаку та овочів.

Також процимідон використовується для пригнічення збудників моніліозу на кісточкових культурах та контролю різних видів плямистостей, що виникають в умовах високої вологості.

• Ботритіоз (сіра гниль)
• Склеротиніоз (біла гниль)
• Моніліоз
• Фомоз

Норми витрати процимідону залежать від ступеня інфекційного фону, фази розвитку культури та типу обладнання для внесення.

При роботі у промислових теплицях на овочевих культурах препарат зазвичай застосовується у концентрації 0,05–0,1% робочого розчину при ретельному обприскуванні.

У польових умовах для захисту соняшнику та ріпаку норми варіюються від 0,5 до 1,0 кг діючої речовини на гектар залежно від густоти стояння рослин.

Терміни проведення обробок прив'язані до критичних фаз розвитку рослин або перших візуальних ознак захворювання до початку масового спороношення гриба.

Інтервал між повторними обробками зазвичай становить від 10 до 14 днів, що зумовлено швидкістю наростання вегетативної маси культури.

Процимідон вимагає суворого дотримання термінів очікування до збору врожаю, щоб виключити наявність залишкових кількостей препарату в товарній продукції.

Не рекомендується проводити більше двох обробок поспіль одним препаратом, щоб запобігти виникненню резистентності у патогенів до дикарбоксимідів.

При роботі з речовиною необхідно використовувати засоби індивідуального захисту шкіри, органів дихання та зору, оскільки вона належить до помірно небезпечних сполук.

Важливо враховувати фітотоксичність при перевищенні концентрацій та не допускати потрапляння робочого розчину на сусідні культури, чутливі до даного класу сполук.

Зберігання препарату повинно здійснюватися у сухих складських приміщеннях при температурі, що виключає руйнування діючої речовини під впливом сонячних променів або вологи.