Метопротрин

Метопротрин належить до хімічного класу симетричних тріазинів. Це системна діюча речовина, яка проникає в бур'яни переважно через кореневу систему, а також через листя в період раннього розвитку.

Основний механізм дії полягає у блокуванні процесу фотосинтезу шляхом інгібування транспорту електронів у фотосистемі II. Це веде до порушення енергетичного обміну всередині клітин рослини.

Після поглинання речовина переміщується по ксилемі до точок росту та листя бур'яну. У результаті вразливі рослини припиняють ріст, втрачають тургор і поступово гинуть від хлорозу та некрозу тканин.

Ефективність препарату прямо залежить від наявності вологи в ґрунті, оскільки саме через ґрунтовий розчин активна речовина надходить у кореневу систему проростаючих бур'янів.

Метопротрин характеризується помірною персистентністю в ґрунті, що забезпечує тривалий захисний екран, який стримує появу нових хвиль бур'янистої рослинності протягом вегетаційного періоду.

Дана речовина застосовується для контролю широкого спектру однорічних дводольних та деяких злакових видів бур'янів.

До списку цільових об'єктів входять такі проблемні види, як лобода біла, щириця, гірчаки, грицики звичайні, зірочник середній та інші бур'яни, чутливі до тріазинів.

Найвищу ефективність метопротрин показує в період проростання бур'янів, діючи на них до або в момент появи перших справжніх листків.

• Лобода біла (Chenopodium album)
• Щириця (Amaranthus spp.)
• Гірчиця польова (Sinapis arvensis)
• Зірочник середній (Stellaria media)
• Грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris)

Для багаторічних коренепаросткових бур'янів даний гербіцид є малоефективним, тому він частіше використовується у складі бакових сумішей або програм захисту.

Норми внесення метопротрину залежать від типу ґрунту, вмісту в ньому гумусу та видового складу бур'янистої рослинності на полі.

На легких ґрунтах з низьким вмістом органіки застосовуються мінімальні дозування для виключення ризику фітотоксичності для культурних рослин.

На важких суглинкових ґрунтах з високим вмістом гумусу норми витрати збільшуються, оскільки частина речовини адсорбується ґрунтовими частинками.

Оптимальні терміни застосування препарату — до посіву (з загортанням) або до сходів культури, що дозволяє ефективно очистити поле на ранніх етапах росту.

Важливим фактором при виборі норми є температурний режим та рівень вологості: у посушливих умовах дія ґрунтового екрана може бути послаблена.

Не рекомендується застосовувати метопротрин на ґрунтах з дуже високим вмістом піску, оскільки це може призвести до промивання препарату в зону кореневої системи культурних рослин.

Існують суворі обмеження щодо сівозміни: при використанні високих норм препарату слід враховувати ризик післядії на чутливі культури, що висіваються в наступному році.

При роботі з препаратом необхідно суворо дотримуватися заходів індивідуального захисту, виключаючи контакт зі шкірою, слизовими оболонками та потрапляння в дихальні шляхи.

Препарати на основі метопротрину не повинні використовуватися у водоохоронних зонах, оскільки вони становлять небезпеку для водних організмів при потраплянні у відкриті водойми.

Зберігання повинно здійснюватися у спеціалізованих складських приміщеннях при дотриманні температурного режиму, що виключає псування гербіциду та його витік у навколишнє середовище.