Цирам

Цирам належить до хімічного класу дитіокарбаматів. Це фунгіцид переважно контактної дії, який не проникає всередину рослини, а створює на її поверхні захисний бар'єр, що перешкоджає проростанню спор патогенів.

Механізм дії речовини ґрунтується на інгібуванні ферментативних процесів у клітинах гриба. Активні компоненти блокують сульфгідрильні групи ферментів, що призводить до порушення метаболізму та загибелі патогенного мікроорганізму.

Завдяки своїй хімічній структурі, Цирам має високу прилипальність. Це дозволяє діючій речовині утримуватися на поверхні листя та стебел навіть за несприятливих погодних умов, забезпечуючи пролонгований захист.

Препарат не має системної активності, тому ефективність захисту напряму залежить від якості та рівномірності покриття листової поверхні в процесі обприскування. Важливо досягати дрібнодисперсного розпилення робочого розчину.

На відміну від багатьох інших фунгіцидів, Цирам характеризується помірною токсичністю для теплокровних, що дозволяє використовувати його на певних етапах вегетації у складі комплексних схем захисту рослин.

Ця речовина застосовується для боротьби з широким спектром фітопатогенів, що викликають плямистості, паршу, кучерявість та різні види гнилей на плодово-ягідних та овочевих культурах.

Ефективний проти збудників, що вражають надземні органи рослин у період вегетації. Зокрема, застосовується для пригнічення розвитку грибів із класів аскоміцетів, базидіоміцетів та недосконалих грибів.

Основними об'єктами є збудники парші яблуні та груші, кучерявості листя персика, а також різних плямистостей, що вражають кісточкові та зерняткові культури в садах.

Також Цирам використовується для обробки овочевих культур проти альтернаріозу, антракнозу та інших плямистостей, які здатні знижувати товарну якість продукції під час зберігання та транспортування.

• Парша зерняткових культур
• Кучерявість листя персика
• Альтернаріоз овочевих
• Антракноз та різні плямистості

Норми витрати препарату варіюються залежно від культури, ступеня інфекційного фону та обладнання для внесення.

У садах обробки зазвичай проводять у фази «зеленого конуса» або «рожевого бутона». За потреби обробки повторюють з інтервалом у 10–14 днів, стежачи за станом вегетативної маси.

Витрата робочої рідини повинна забезпечувати повне змочування всієї листової поверхні без стікання розчину на ґрунт. Недостатній об'єм води знижує ефективність препарату через відсутність суцільного захисного екрану.

Для овочевих культур кратність обробок визначається агротехнічними термінами та очікуваними термінами збору врожаю, щоб уникнути накопичення залишкових кількостей діючої речовини в плодах.

Точні дозування завжди мають відповідати регламентам, зазначеним на конкретній препаративній формі, оскільки концентрація діючої речовини в різних торгових марках може різнитися.

Препарат не рекомендується використовувати в період масового льоту бджіл; попри його відносну безпеку, слід дотримуватися стандартних запобіжних заходів під час роботи з агрохімікатами.

Цирам не сумісний із препаратами, що мають сильнолужну реакцію, а також із мідьвмісними засобами, оскільки це може призвести до зниження фунгіцидної активності та фітотоксичності.

При тривалому застосуванні одного й того самого фунгіциду контактної дії існує ризик виникнення резистентності у патогенів, тому рекомендується чергувати Цирам із препаратами інших хімічних класів.

Робочі розчини слід готувати безпосередньо перед застосуванням. Забороняється залишати невикористаний розчин у баку обприскувача на тривалий термін через можливе випадання осаду.

При роботі необхідно використовувати засоби індивідуального захисту шкіри, органів дихання та очей. Не допускати потрапляння препарату у водойми та джерела питної води.