Клопіралід

Клопіралід належить до хімічного класу похідних піридинкарбонових кислот. Це системний гербіцид вибіркової дії, що поглинається переважно листям, але також здатний проникати через кореневу систему.

Діюча речовина імітує функцію ауксинів — гормонів росту рослин. Це спричиняє хаотичний поділ клітин та порушення обміну речовин, що призводить до швидкої деформації стебел та листя бур'янів.

Завдяки системним властивостям, клопіралід швидко рухається провідною системою рослини до точок росту, що дозволяє ефективно знищувати багаторічні коренепаросткові бур'яни разом із кореневищем.

Препарат залишається стабільно ефективним навіть за знижених температур, що дозволяє використовувати його на ранніх етапах розвитку весняних культур.

Повна загибель чутливих видів бур'янів спостерігається протягом кількох тижнів, причому перші ознаки пригнічення помітні вже через добу після обприскування.

Клопіралід вважається одним із найефективніших засобів для знищення злісних коренепаросткових бур'янів, особливо представників родини айстрових (складноцвітих).

Гербіцид проявляє високу активність проти широкого спектру дводольних бур'янів, що заважають розвитку зернових та технічних культур.

• Осот польовий та жовтий.
• Бодяк польовий (осот рожевий).
• Ромашка лікарська та непахуча.
• Гірчак (різні види).
• Волошка синя та деякі види паслінових.

Завдяки вибірковій дії, речовина безпечна для злакових культур, що дозволяє успішно контролювати бур'яни без ризику пошкодження врожаю зернових чи кукурудзи.

Слід враховувати, що багато дводольних культур, зокрема бобові, мають надзвичайну чутливість до препарату, тому застосування має бути максимально точним.

Норми витрати клопіраліду варіюються від 60 до 300 грамів діючої речовини на гектар, залежно від виду бур'янів та фази розвитку культури.

На посівах зернових культур оптимальним часом для внесення є період кущення — вихід у трубку, коли бур'яни перебувають у фазі розетки.

При обробці кукурудзи важливо дотримуватися фаз розвитку культури (3–5 листків), щоб уникнути стресового впливу на молоді рослини.

При роботі на посівах льону або ріпаку слід чітко дотримуватися регламентів щодо фази розвитку самої культури, щоб мінімізувати ризик фітотоксичності.

Для отримання стабільного ефекту важливо забезпечити якісне покриття робочим розчином, використовуючи норму виливу 200–400 літрів води на гектар.

Клопіралід має властивість зберігатися в ґрунті протягом певного часу. У посушливих умовах період розкладання діючої речовини може збільшуватися, що обмежує вибір наступної культури в сівозміні.

Заборонено висівати чутливі до препарату культури (горох, сою, соняшник) одразу після збору врожаю, якщо в ґрунті залишилися значні концентрації гербіциду.

Потрібно уникати зносу робочої рідини на сусідні посіви, де ростуть овочеві або інші чутливі культури, оскільки навіть мізерні залишки можуть викликати деформацію рослин.

Рослинні залишки з оброблених полів (солома, бадилля) не рекомендується використовувати для приготування компосту, оскільки вони можуть містити активний залишок клопіраліду.

Не рекомендується проводити обприскування під час стресових погодних умов: спеки, посухи або за наявності нічних заморозків, що знижує швидкість метаболізму бур'янів.