Грануловірус

Грануловіруси належать до групи ентомопатогенних вірусів родини Baculoviridae, які використовуються як біологічні агенти для контролю чисельності шкідників.

Принцип дії полягає у зараженні гусениць при споживанні ними частинок вірусу, що знаходяться на поверхні рослинної тканини під час живлення.

Після потрапляння до кишківника комахи, вірус вивільняється, проникає в клітини епітелію та починає процес масового реплікування у гемолімфі та тканинах шкідника.

Згодом вірус призводить до повної руйнації органів комахи, спричиняючи її загибель протягом кількох днів після інфікування.

Ці засоби відрізняються вибірковою дією, що дозволяє зберігати корисну ентомофауну та не завдавати шкоди навколишньому середовищу чи людям.

Грануловіруси застосовуються переважно проти шкідників ряду лускокрилих (Lepidoptera), які завдають суттєвих збитків плодовим, овочевим та технічним культурам.

Найбільш відомим напрямком є боротьба з яблуневою плодожеркою, гусениці якої проникають у плоди та знищують врожай.

Також препарати ефективні проти багатьох видів листокруток, совок та інших прихованоживучих шкідників, що важко піддаються контролю звичайними методами.

Використання вірусних препаратів є частиною стратегій інтегрованої системи захисту рослин (IPM), що сприяє зменшенню пестицидного навантаження.

• Яблунева плодожерка
• Гронова листокрутка
• Капустяна совка
• Бавовникова совка

Витрати препаратів на основі грануловірусів розраховуються відповідно до титру вірусних тілець включення, що гарантує високу інфекційну здатність робочого розчину.

Обробки проводяться згідно з результатами моніторингу, точно в період відродження личинок, оскільки вони найбільш сприйнятливі до вірусу на ранніх стадіях.

Критично важливо забезпечити максимально повне покриття рослини, адже дія препарату обмежена контактним шляхом через споживання їжі.

Залежно від екологічних умов та динаміки розвитку шкідника, повторні обробки можуть знадобитися через 1–2 тижні після первинного застосування.

Застосування рекомендується планувати на вечірній час, щоб мінімізувати шкідливий вплив сонячного ультрафіолету на вірусні частки.

Важливим обмеженням є чутливість біологічного матеріалу до прямого сонячного світла, яке швидко інактивує вірус у полі.

Препарати потребують дотримання суворого температурного режиму зберігання, зазвичай у прохолодних місцях, щоб запобігти втраті біологічної ефективності.

Швидкість дії грануловірусів є значно нижчою, ніж у хімічних інсектицидів, тому слід враховувати часовий лаг до моменту загибелі шкідника.

Не рекомендується використання у бакових сумішах з препаратами, які мають виражену лужну реакцію, оскільки це може нейтралізувати діючу речовину.

Ефективність прямо залежить від якісного моніторингу стадій розвитку шкідника, оскільки імаго не сприйнятливі до дії даного вірусу.