Фосфорна кислота

Фосфорна кислота та її похідні, зокрема фосфіти, є ефективними інструментами, що поєднують пряму фунгіцидну активність із потужним імуностимулюючим ефектом.

Основний механізм дії базується на індукції системної набутої стійкості (SAR), що змушує рослину самостійно виробляти фітоалексини у відповідь на вторгнення патогенів.

На відміну від багатьох інших сполук, діюча речовина має здатність до системного переміщення по ксилемі та флоемі, захищаючи як нові прирости, так і кореневу систему.

Речовини цієї групи безпосередньо впливають на метаболізм грибних організмів, блокуючи розвиток міцелію та пригнічуючи утворення спор.

Окрім захисних властивостей, фосфорна кислота нормалізує кислотність робочого розчину, що сприяє кращому засвоєнню поживних речовин та підвищує сумісність з іншими засобами захисту.

Препарати на основі фосфорної кислоти та фосфітів є незамінними у боротьбі з ооміцетами — групою мікроорганізмів, що викликають найнебезпечніші захворювання культур.

Ключовими мішенями є збудники фітофторозу пасльонових, пероноспорозу (несправжньої борошнистої роси) на огірках, цибулі та винограді.

Також відзначається висока ефективність проти комплексу кореневих гнилей, які спричиняють випадіння розсади та дорослих рослин у закритому та відкритому ґрунті.

Систематичне використання допомагає стримувати розвиток бактеріальних інфекцій, оскільки препарат створює середовище, несприятливе для патогенних бактерій.

• Фітофтороз картоплі та томатів
• Несправжня борошниста роса винограду (мільдью)
• Кореневі гнилі різної етимології
• Пероноспороз овочевих культур

Норми застосування варіюються залежно від культури та способу внесення — обприскування за листком або фертигація (внесення з поливом).

Для листових підживлень та обробок зазвичай використовують робочі розчини з концентрацією діючої речовини 0,2–0,5%.

Терміни обробки обираються з урахуванням фаз розвитку рослин та прогнозованих погодних умов, що сприяють розвитку хвороб.

При використанні через крапельні системи дозування розраховується з урахуванням об'єму води, щоб забезпечити оптимальну концентрацію без ризику пошкодження коренів.

Інтервал між обробками становить від 10 до 14 днів, залежно від ступеня інфекційного навантаження та погодних умов.

З огляду на хімічні властивості, при приготуванні робочих розчинів необхідно суворо дотримуватися правил безпеки та використовувати індивідуальні засоби захисту.

Категорично забороняється змішувати фосфорну кислоту з препаратами, що містять мідь або кальцій, оскільки це спричиняє випадіння осаду та втрату біологічної активності.

При роботі з обладнанням для поливу слід регулярно промивати форсунки та трубки, оскільки висока концентрація кислоти може спричинити корозію металевих елементів.

Необхідно враховувати жорсткість води, оскільки високий вміст домішок може негативно вплинути на стабільність та ефективність робочого розчину.

Потрібно уникати передозування, яке може призвести до опіків листкової поверхні та пригнічення процесів фотосинтезу у молодих рослин.