Заразиха висока

Заразиха висока (Orobanche elatior) — це облигатний кореневий паразит із родини Заразихові (Orobanchaceae), який повністю позбавлений хлорофілу.

Рослина має соковите стебло висотою 15-60 см, яке забарвлене у жовті або бурі відтінки, що робить її помітною серед зеленої рослинності.

Квітки зібрані у колосоподібне суцвіття, мають характерну двогубу форму, забарвлення може змінюватися від жовтуватого до насиченого фіолетового.

Замість кореневої системи паразит має специфічні органи — гаусторії, якими він вростає в тканини кореня рослини-господаря.

Цей вид вирізняється високою плодючістю: одна рослина здатна утворити величезну кількість дрібних насінин, що розносяться вітром на великі відстані.

Ця рослина найчастіше паразитує на представниках родини Айстрові, зокрема на волошці та інших бур'янах, що ростуть на узбіччях та цілинних землях.

В агроценозах заразиха висока може завдавати шкоди посівам соняшнику, якщо останні вирощуються на полях, де раніше накопичився запас насіння цього паразита.

Життєвий цикл рослини тісно пов'язаний з кореневими виділеннями господарів, які стимулюють проростання насіння паразита в ґрунті.

Поширення відбувається через механічне перенесення технікою, з водою або зараженим посівним матеріалом, який не пройшов належне очищення.

Насіння залишається життєздатним у ґрунті протягом багатьох років, чекаючи на відповідний сигнал від кореневої системи рослини-господаря.

Паразитування заразихи призводить до значного пригнічення культурних рослин через відбирання води та поживних речовин, необхідних для росту.

Уражені культури різко знижують продуктивність, що виражається у слабкому розвитку кошиків, низькій масі насіння та погіршенні показників олійності.

Рослина-господар під дією заразихи часто в'яне, стає більш вразливою до посухи та різноманітних фітопатогенів, що вражають кореневу систему.

Шкодочинність посилюється тим, що паразит виснажує ґрунт і споживає ресурси, які могли б піти на формування товарного врожаю.

Масове поширення цього бур'яну на полі може призвести до повної втрати врожайності на окремих ділянках, що потребує негайного втручання.

Головним методом боротьби є впровадження сівозмін, що розривають цикл розвитку паразита, та використання сортів соняшнику, стійких до відомих рас.

Агротехнічний контроль включає глибоку оранку та ретельне знищення бур'янів-господарів на полі та прилеглих територіях до моменту цвітіння заразихи.

Хімічний метод передбачає застосування гербіцидів імідазолінонової групи (система Clearfield) на стійких гібридах, що забезпечує знищення паразита.

Важливо дотримуватися карантинних заходів, щоб не допустити потрапляння насіння заразихи з однієї ділянки на іншу за допомогою комбайнів та іншої техніки.

• Використання генетично стійких гібридів.
• Дотримання просторової ізоляції між полями під соняшник.
• Провокаційні посіви для виснаження запасів насіння в ґрунті.
• Ретельне очищення насіннєвого матеріалу на спеціальних машинах.