Центипеда Каннінгема

Центипеда Каннінгема (Centipeda cunninghamii) належить до родини Айстрові (Asteraceae). Це низькоросла трав'яниста рослина, що має пагони, які стеляться по землі та здатні вкорінюватися у вузлах.

Листки рослини чергові, видовженої або лопатчастої форми, з зубчастими краями. При механічному пошкодженні листя виділяє характерний ароматичний запах.

Суцвіття представлені дрібними, кулястими головками, що мають жовтувато-зелений відтінок. Вони розташовуються в пазухах листків і не мають яскравих пелюсток, що робить їх малопомітними.

Рослина характеризується високим ступенем вегетативного розмноження. Її здатність швидко вкорінюватися дозволяє утворювати щільні куртини на значних площах.

Коренева система поверхневого типу, що дозволяє рослині ефективно використовувати вологу з верхнього шару ґрунту навіть у несприятливих умовах.

Природний ареал виду охоплює Австралію та Океанію, але через інтродукцію рослина зустрічається в різних регіонах з помірним кліматом. Найчастіше вона оселяється на вологих ґрунтах, берегах річок та у місцях з надмірним зволоженням.

У сільському господарстві цей бур'ян становить загрозу на зрошуваних ділянках та полях, де є пониження рельєфу, де затримується тала або дощова вода.

Він часто розповсюджується на полях, де порушена технологія обробітку ґрунту. Відкритий ґрунт є ідеальним місцем для закріплення насіння та подальшого розростання молодих рослин.

Центипеда добре почувається на важких глинистих ґрунтах, що мають схильність до заболочування, особливо в період інтенсивних опадів.

Бур'ян може успішно конкурувати з культурними рослинами в посівах рису або овочевих культур при недостатньому догляді за посівами.

Основна шкода від бур'яну полягає у виснаженні ґрунту та споживанні вологи, необхідної для розвитку сільськогосподарських культур. Він швидко охоплює площу, заважаючи розвитку кореневої системи культур.

Через сланку форму росту центипеда створює густий покрив, який пригнічує сходи культур на початкових етапах розвитку, що може призвести до зрідженості посівів.

Рослина може бути резерватором для різних шкідників та хвороб, які в подальшому перекидаються на посіви зернових, технічних або овочевих культур.

Ускладнюється проведення механізованого догляду за посівами, оскільки густі зарості бур'яну забивають робочі органи ґрунтообробної техніки.

Зниження врожайності відбувається через конкуренцію за поживні речовини, що є особливо критичним для молодих посівів у перші тижні вегетації.

Головним заходом контролю є вирівнювання поверхні поля та поліпшення дренажу. Це дозволяє усунути вологі ніші, де бур'ян почувається найбільш впевнено.

Механічна боротьба включає міжрядну культивацію, яку важливо проводити до моменту вкорінення стебел бур'яну. Краще виконувати обробіток у суху погоду для запобігання регенерації фрагментів рослин.

Хімічний захист передбачає використання гербіцидів, зареєстрованих для боротьби з дводольними бур'янами. Слід враховувати фазу розвитку сорного об'єкта при виборі дози препарату.

Сівозміна з використанням культур, що швидко закривають міжряддя, дозволяє створити умови для затінення ґрунту, що негативно впливає на світлолюбну центипеду.

Постійний моніторинг полів дозволяє виявити осередки розповсюдження бур'яну та вчасно вжити заходів до появи насіння, що значно знижує банк насіння в ґрунті.