Деревій чихальний

Деревій чихальний (Achillea ptarmica) є представником родини Айстрові (Asteraceae). Це багаторічна трав'яниста рослина, що має добре розвинену кореневу систему.

Стебло рослини пряме, висотою 30–70 см, часто розгалужене у верхній частині. Листки чергові, лінійно-ланцетні, по краях гострозубчасті.

На відміну від деревію звичайного, суцвіття цього виду мають білі язичкові квітки, які виглядають як маленькі махрові кошики.

Рослина розмножується як насінням, так і вегетативним способом за допомогою повзучих підземних кореневищ, які активно розростаються у вологому ґрунті.

Свою назву отримав через здатність викликати подразнення слизової оболонки носа при механічному пошкодженні листків, що виділяють специфічні ефірні олії.

Цей бур'ян віддає перевагу вологим та сирим місцям. Він поширений на заболочених луках, берегах річок, канав та у низинах полів.

В агроценозах деревій чихальний найчастіше трапляється на перезволожених ділянках, де інші бур'яни не витримують високої вологості.

Часто з'являється у посівах багаторічних трав, пасовищах, а також на перелогах, поступово витісняючи корисну рослинність.

Завдяки своїй екологічній стійкості, рослина може заселяти навіть ущільнені ґрунти, якщо там достатньо вологи для її розвитку.

Насіння легко переноситься вітром на великі відстані, що робить цей бур'ян небезпечним для сусідніх аграрних угідь.

Деревій чихальний створює серйозну конкуренцію культурним рослинам, поглинаючи воду та поживні речовини, що знижує врожайність зернових та кормових культур.

На сіножатях він вважається шкідливим, оскільки знижує якість сіна — худоба неохоче поїдає цю рослину через її специфічний смак та запах.

Бур'ян ускладнює проведення механізованих робіт. Його міцні кореневища засмічують ґрунт, а високі стебла заважають роботі збиральних комбайнів.

Виступає проміжним господарем для багатьох шкідників та збудників хвороб, які згодом переходять на основні сільськогосподарські культури.

Швидке вегетативне розмноження призводить до створення густих заростей, які повністю блокують розвиток культурних рослин на уражених ділянках поля.

Головним заходом боротьби є проведення гідротехнічної меліорації. Осушення полів є найбільш ефективним способом зробити умови непридатними для росту виду.

Агротехнічний контроль передбачає регулярну глибоку оранку, що сприяє підрізанню кореневищ та їх поступовому виснаженню в умовах зміни умов середовища.

Важливо впроваджувати сівозміни, де присутні культури, що здатні пригнічувати бур'ян шляхом затінення ґрунту протягом вегетаційного періоду.

Хімічний контроль здійснюється за допомогою гербіцидів суцільної дії на основі гліфосату в осінній період, коли відбувається відтік поживних речовин до кореневищ.

• Систематичне скошування до початку цвітіння.
• Використання вибіркових гербіцидів у посівах зернових.
• Ретельна обробка техніки після роботи на засмічених ділянках.