Борщівник звичайний

Борщівник звичайний (Heracleum sphondylium) — багаторічна трав'яниста рослина родини Окружкові (Apiaceae), що характеризується потужним стрижневим коренем та ребристим стеблом.

Рослина може досягати висоти від 50 до 150 сантиметрів, має великі перисто-роздільні листки, які вкриті жорсткими волосками, що можуть викликати подразнення шкіри.

Суцвіття — складний зонтик, що складається з численних дрібних білих або зеленуватих квіток, які з'являються у червні-серпні та приваблюють багато комах-запилювачів.

Насіння борщівника має високу летючість та здатність зберігати життєздатність у ґрунті протягом кількох років, що ускладнює повне викорінення з ділянок.

Біологічно цей вид відрізняється високою енергією росту, що дозволяє йому швидко займати вільні ніші на необроблюваних землях або в посівах багаторічних трав.

Цей вид бур'яну поширений майже по всій території України, зустрічаючись на вологих луках, узліссях, берегах річок та вздовж доріг.

В агроценозах борщівник найчастіше уражує посіви багаторічних кормових трав, пасовища, а також перелоги, які тривалий час не піддавалися обробітку.

Бур'ян віддає перевагу багатим на поживні речовини ґрунтам із достатнім рівнем зволоження, тому часто стає проблемою у низинах та на родючих ділянках біля водойм.

На полях він з'являється у місцях, де порушений травостій або де проводиться неякісний передпосівний обробіток, що дає можливість насінню прорости.

Рослина здатна витримувати значні температурні коливання, що робить її стійкою до весняних заморозків та літньої посухи в умовах помірного клімату.

Шкодочинність борщівника звичайного полягає у витісненні культурних рослин, оскільки він інтенсивно споживає воду та елементи живлення з ґрунту.

У посівах багаторічних трав він знижує врожайність сіна, заповнюючи собою простір і перешкоджаючи нормальному розвитку злакових та бобових культур.

На пасовищах присутність цього бур'яну знижує загальну поживну цінність травостою, оскільки худоба часто уникає споживання цієї рослини через її специфічний смак та запах.

Великі листки борщівника створюють значне затінення для інших рослин, що уповільнює фотосинтез і пригнічує розвиток основної культури на ранніх етапах вегетації.

Крім того, наявність борщівника ускладнює механізоване збирання врожаю, оскільки велика біомаса може забивати робочі органи сінозбиральної техніки.

Основним агротехнічним заходом боротьби є регулярне підрізання кореневої системи за допомогою глибокої оранки на глибину не менше 20–25 сантиметрів.

Ефективним є метод багаторазового скошування або зрізання точок росту до початку цвітіння, що призводить до поступового виснаження запасних речовин у корені.

У посівах можна використовувати систему чергування культур, що включає просапні культури, для забезпечення можливості міжрядної обробки та знищення бур'янів.

Хімічний захист передбачає використання гербіцидів суцільної дії на основі гліфосату в період активного росту бур'яну до фази утворення насіння.

Використання селективних гербіцидів на основі гормональних сполук дозволяє контролювати розвиток борщівника у посівах злакових без значної шкоди для врожаю.