Наталка – багаторічна наземна трава родини Poaceae, роду Phleum. Рослина характеризується прямостоячими пагонами і черговим розташуванням листків вздовж стебла. Листки прості, лінійні, з гладеньким краєм, клиноподібною основою та злегка зубчастими краями; вони вкриті восковим нальотом, що надає їм сизуватий відтінок. Суцвіття являють собою волоті (колос), у яких квітки зелені з жовтими плямами, а пиляки сягають 1 см. Плоди – сухі зернівки, зазвичай бурого та сірого кольору.
Наталка є стійкою до холодів: насіння проростає при температурі від 1 до 2 °C, а ріст починається вже при 5–6 °C. Рослина надає перевагу вологим ґрунтам, але може виживати у помірно посушливих луках і на глинистих ґрунтах. Вона не переносить тривалого затінення та сильної сухості, однак добре реагує на внесення добрив, особливо азоту, що підвищує врожайність.
У сільському господарстві наталка використовується як кормова трава: її зелену масу і сіно поїдають тварини. Насіння застосовується для заготівлі сіна, трав'яного борошна та силосу. Висадка зазвичай проводиться навесні (квітень) або восени; глибина посіву – 2 см. Урожайність сягає до 10 т/га при правильному посіві і догляді. Завдяки своїй морозостійкості та невибагливості до ґрунтових умов, наталка широко поширена в лісостепових і степових зонах країни.
