Тиганська

Тиганська суданська трава (Sorghum xdrummondii) – ранньостиглий однорічний злак, який відрізняється високою стійкістю до посухи та невибагливістю до кліматичних умов. Рослини досягають висоти 140–180 см, стебло середньої товщини, листки ланцетоподібні довжиною 48–50 см, а волоть пухка і довга – від 36 до 42 см. Насіння видовжене, чорне і плівчасте, маса 1000 насінин становить 11,2–15,9 г.

Сорт вирізняється високою продуктивністю: середня врожайність сухої речовини в регіоні близько 60,9 ц/га, а насіння – 13,8 ц/ga. За оптимальних умов вирощування можна отримати до чотирьох укосів за сезон, що робить його привабливим для кормової індустрії. Високий вміст білка (до 11 % в зеленій масі) і багатий профіль вітамінів А, В1, В2, В6, каротину, а також мікроелементів Fe, Mg, Zn, Mn і K роблять сіно з цієї трави цінним кормом для худоби.

Тиганська суданська трава легко вирощується за стабільних плюсових температур і прогрітому ґрунті (9–11 °C). Період вегетації до 120 днів дозволяє проводити кілька укосів: перший через 65–70 днів, другий – через 40–45 днів, третій – через 30 днів. Рекомендована висота скошування становить 6–8 см. Завдяки своїй поживній цінності та високій врожайності вона займає лідируючі позиції серед кормових злаків, забезпечуючи якісне харчування корів, коней, овець і свиней.

В результаті вирощування на одному гектарі можна зібрати понад 1000 центнерів трави за рік, а сіно при правильному скошуванні досягає 5–9 т/га. Це робить Тиганську суданську траву затребуваним продуктом для фермерських господарств і кормових підприємств.