Смородина Олександрина

Сорт середньопізнього строку достигання, отриманий на Павлівській дослідній станції Всеукраїнського НДІ рослинництва ім. М.М.Вавілова від схрещування сортів Нагорода та Оджебін. Автори: Є.В.Володіна, С.П. Хотимська, О.А.Тихонова. У 2008 р. включений до Держреєстру сортів, дозволених до використання по Північно-Західному регіону.

Кущ середньорослий, під час плодоношення слабораскидистий, рідкий. Пагони, що ростуть, середньої товщини, прямі або слабо колінчастозігнуті, зелені або слабо нерівномірно забарвлені, опушені. Здерев'янілі — середньої товщини, рівномірно звужуються до верхівки, колінчасті, бурі з коричневою верхівкою, опушені. Бруньки поодинокі, великі, яйцеподібні або округло-конічні із загостреною верхівкою, рожеві або рожево-фіолетові, опушені, відхилені. Верхівкова брунька вільна, конусовидна або циліндрична із гострою верхівкою, велика, опушена. Форма листового рубця клиноподібна.

Листок п'ятилопатевий, середній, зелений з жовтизною, блискучий, слабоморщинистий, щільний, опушений по жилках із нижнього і верхнього боку листа; в області черешкової виїмки верхньої сторони листа — з більш густим, войлочним опушенням. Листова пластинка злегка увігнута по середній жилці, розташована під гострим кутом до пагона. Основні жилки неокрашені. Середня лопать вузька, витягнута, трикутної форми із загостреною верхівкою і слабо вираженими додатковими виступами. Бічні лопаті вузькі, гострі, трикутні, розпахнуті в сторони, їх жилки направлені під гострим або прямим кутом. Базальні лопаті виражені чітко, їх жилки направлені до черешка листа. Основа з відкритою, округлою виїмкою середньої глибини. Зубці дрібні, неглибокі, гострі, пилчасті і двоякопилчасті, із невеликим, але ясно помітним «кігтиком». Черешок листа середньої довжини, сизуватий, у верхній частині пагона з антоціановим забарвленням по всій довжині, опушений.

Квітки середні, келихоподібні, рожеві і рожево-малинові. Чашолистки вільні, яйцевидні та овальні, із закругленою верхівкою, дуговидно відігнуті, злегка опушені. Пелюстки овальні та яйцеподібні, неокрашені, злегка нахилені до маточки. Маточка незначно вища за пиляки. Китиці короткі і середні (3,2-5,5 см), із рідким розміщенням ягід (5-6 шт.), вісь сизувато-зелена, опушена (з більш інтенсивним опушенням у середній частині та на верхівці китиці). Плодоніжки довгі, середньої товщини і тонкі, опушені, сизувато-зелені.

Ягоди середні і великі (0,9-1,2 г), округлі та овальні, чорні, опушені (здебільшого біля основи чашечки), блискучі, із щільною, не товстою шкіркою і малою, опадаючою, зімкнутою чашочкою. У окремих ягід чашочка на верхівці може бути злегка «розпатланою». В ягодах міститься в середньому 30 насінин, середніх за величиною. Відрив легкий, сухий. Смак кисло-солодкий (4,5 бала), із дуже сильним ароматом. У продуктах переробки зберігається типовий чорносмородиновий аромат свіжих ягід. Ягоди універсального призначення. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 21,2%, сума цукрів — 12,2%, титрована кислотність — 3,1%, аскорбінова кислота -175,1 мг/100 г, Р-активні речовини — 309,0 мг/100 г, пектинові речовини (на сиру масу) — 1,0%. У листі міститься до 4722,9 мг/100 г біоактивних фенольних сполук.

Сорт високозимостійкий, скороплідний, самоплідний (71,9%), середня врожайність 1,8-3,0 кг/кущ, стійкий до борошнистої роси і брунькового кліща, слабо уражується антракнозом та септоріозом. На прикореневих пагонах у процесі росту і розвитку формує до 84% змішаних бруньок.

Переваги сорту: висока стійкість до грибкових хвороб та брунькового кліща, чудові смакові та товарні якості ягід, збереження смаку і типового аромату в продуктах переробки, добра транспортабельність, легкий, сухий відрив ягід.

Недоліки сорту: при високій стійкості до брунькового кліща може уражуватися махрістю.