Смородина Довгокисткова

Сорт середнього строку достигання, отриманий у Далекосхідному НІІСГ від схрещування сортів Приморський чемпіон і Боскопський велетень. Автор М.О. Болоняєва-Фаворська. У 1959 р. включений до Держреєстру сортів, дозволених до використання по Далекосхідному регіону.

Кущ сильнорослий, напіврозлогий, густий. Пагони, що ростуть, світло-зелені та злегка сіруваті, тонкі. Бруньки великі, овальні, притиснуті до пагона, форма листового рубця округло-клиноподібна.

Лист великий, зелений, зморшкуватий, жилкування густе. Основа з неглибокою виїмкою. Зубці широкі, тупі. Черешок середньої довжини.

Квітки біло-рожеві, досить великі, чашоподібні, чашолистки зелені. Китиці довгі (до 13 см), середньої щільності, напівзвисаючі, вісь середньої товщини, черешок довгий неопушений.

Ягоди округлі, нерівномірні — біля основи китиці великі (до 1,2 г), до кінця китиці сильно дрібнішають. Чашечка невелика, плодоніжка досить довга. Смак солодкувато-кислий (3,4 бала). Ягоди технічного призначення. Хімічний склад: розчинні сухі речовини — 15,2%, сума цукрів — 5,6%, титрована кислотність — 3,6%, аскорбінова кислота — 150,3 мг/100 г.

Сорт відносно зимостійкий, самоплідний, грибковими захворюваннями уражується, врожайність помірна (3,0-3,5 кг/кущ).

Переваги сорту: довгі китиці, зручні для збору ягід, одночасне достигання врожаю.

Недоліки сорту: сприйнятливість до грибкових захворювань, нерівномірність ягід, посередній смак.