Пажитниця Оріон є однолітньою злаковою рослиною з родини Тонконогових (Poaceae), яка часто зустрічається як бур’ян на посівах технічних, овочевих і зернових культур. Особливо небезпечна для льону, від якого й отримала свою назву, а також може засмічувати кукурудзу, соняшник, сою, ріпак і пшеницю. Рослина характеризується високою насіннєвою продуктивністю та гарною адаптацією до різних ґрунтово-кліматичних умов, що сприяє її широкому поширенню та стійкості в агроценозах.
Морфологічно пажитниця має прямостояче гладке стебло заввишки від 30 до 100 см, вузькі лінійні яскраво-зелені листки з шорсткою поверхнею. Суцвіття являє собою видовжений колос із розташованими на осі колосками. Коренева система мічкувата та добре розгалужена. Розмножується переважно насінням, яке здатне зберігати життєздатність у ґрунті до п’яти років, що ускладнює боротьбу з цим бур’яном.
Пажитниця Оріон завдає значної шкоди сільськогосподарським культурам, конкуруючи з ними за воду, світло та поживні речовини, ускладнюючи догляд за посівами та збір врожаю. Особливо сильно вона знижує якість лляного волокна і насіння, а також є переносником спільних для злакових хвороб і шкідників. Для профілактики рекомендується дотримуватися сівозміни із чергуванням дводольних і злакових культур, проводити раннє передпосівне боронування, глибоку зяблеву оранку для заглиблення насіння та очищати посівний матеріал від домішок пажитниці. У боротьбі зі бур’яном застосовують боронування, міжрядну обробку у фазі сходів, скошування та контроль по межах полів, а також використовують хімічні методи — ґрунтові та післясходові гербіциди, включаючи грамініциди.
