Люпин – високобілкове рослина родини бобових, яка вирощується в Росії та інших країнах як кормова культура, сидерат і сировина для харчової промисловості. Насіння люпину містить до 50 % білка, що перевищує вміст білка в сої (до 45 %). Завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями рослина фіксує азот із повітря, а також засвоює фосфор і калій, підвищуючи родючість ґрунту. В результаті люпин може вирощуватися на бідних, помірно кислих або піщаних ґрунтах, навіть у суворих кліматичних умовах, що робить його економічно вигідним варіантом порівняно з соєю: витрати на культивацію становлять 3–4 тис. руб./га замість 10–12 тис. руб./га.
У харчовій промисловості люпин використовується для виробництва борошна, крупок і пластівців без глютену, які застосовуються в хлібобулочних, макаронних і кондитерських виробах, а також у рослинних альтернативах м’яса. Борошно з насіння містить близько 40 г білка на 100 г продукту та 30 г харчових волокон, які є пребіотиками. Крім того, люпин багатий на ненасичені жирні кислоти (близько 90 % олеїнової та лінолевої), що робить його збалансованим джерелом жирів. Екстракти насіння містять антиоксиданти, фітоестрогени та біологічно активні пептиди, які мають гіпохолестеринемічну, гіпоглікемічну, протизапальну та імуномодулюючу дію.
Сидеративне застосування люпину покращує структуру ґрунту, підвищуючи водопроникність і аерацію, а також знищує шкідників, таких як нематоди. При посіві потрібна інокуляція насіння бактеріями, протруювання та глибоке загортання (не менше 5–6 см). Як корм люпин застосовують у силосі, сіні, трав’яному борошні та кормових сумішах для худоби, птиці та риби. Завдяки відсутності глютену він підходить людям із целіакією, а високий вміст білка робить його потенційним «суперпродуктом» для профілактики серцево-судинних захворювань, діабету та ожиріння.
