Внесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року для степової зони, з 2003 року визнано національним стандартом для всіх зон України.
Оригінатор — Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН.
Сортові ознаки. Сорт безлистий (вусатий), напівкарликового типу.
Стебло зазвичай, висота рослин 75-90 см, міжвузля до першого суцвіття — 12 — 14. Квітки білі, боби лущильного типу, крупний, прямий, з тупою верхівкою. Кількість насінин у бобі в середньому 4 — 5, максимум — 8. Насіння рожеве, овально-видовжене, з ознакою стійкості до обсипання (сім’яніжка міцно зрослася з одного боку з оболонкою насінини, а з іншого — зі стулкою бобу).
Господарські ознаки. Сорт зернового використання, середньостиглий. Тривалість вегетаційного періоду — 76-79 діб. Маса 1000 насінин — 270 — 300 г. Вміст білка в насінні 23 — 25%. У порівнянні з іншими напівкарликовими вусатими сортами є найбільш стійким до вилягання і обсипання насіння.
За даними польової кваліфікаційної експертизи по зоні Полісся в 2009-2010 рр урожайність сорту в середньому становила 2,83 т / га, максимальна врожайність у 2009 році на Андрушівській ДСС Житомирського ДЦЕСР 3,75 т / га. По зоні Лісостепу в ті ж роки середня урожайність була 2,59 т / га, найбільша врожайність була отримана у 2009 році на Маньківській ДСС Черкаської обл. — 3,79 т / га, по зоні Степу — 2,48 / га, найбільша врожайність була отримана у 2010 році на Кіровоградській ДСС — 3,76 т / га.
Найбільшу урожайність у виробничих умовах було отримано в агрофірмі ім. Горького Новомосковського району Дніпропетровської області в 2001-2002 роках — відповідно 4,3 і 4,0 т / га.
Авторське свідоцтво № 1672, патент № 09249.
