Сідий кавказ – багаторічна цибулинна рослина з родини амарилісових, що належить до роду гіппеаструм. Цибулина у нього тунікатна: короткий потовщений стебло зі щільно прилягаючими лусками, округла або злегка конусоподібна, діаметром від 5 до 10 см. У верхній частині цибулини утворюється шийка довжиною 2,5–3 см, а основа – денце округле, вкрите бурою відмерлою тканиною і з пучком кореневих шнуроподібних коріньців. Коренева система складається з численних м’ясистих придаткових коренів діаметром 0,5–0,6 см, довжиною до 35 см, які поступово переміщуються вище по стеблу зі старінням рослини.
Листки сідого кавказа лінійні, досягають 50–70 см у довжину і 4–5 см у ширину. Вони мають жолобчасту верхню поверхню та килеподібну нижню з виступаючою середньою жилкою, розташованою в два супротивні ряди. Листки чергуються: після трьох листків із замкнутою основою слідує листок із незамкненою основою, де формується суцвіття. Протягом одного вегетаційного періоду рослина може утворити кілька циклів листків і суцвіть.
Суцвіття – зонтики з 2–6 великих злегка зигоморфних двостатевих квіток, розташованих на безлистому стеблі (квітконос) висотою від 35 до 80 см. Квітка має яскраво‑червоне, темно‑вишневе, рожеве, помаранчеве або біле забарвлення, довжиною 13–15 см і діаметром 15–25 см. Пилок жовтий, рясний; насіння – сухе, плоске, крилате, темно‑коричневе або чорне, з високою схожістю (98–100 %). Рослина цвіте після того, як листки відповідного періоду відімруть, а квітка з’являється лише наступного року. Сідий кавказ вирізняється стійкістю до несприятливих умов і багатством насіння, що робить його цінним для садівництва та колекціонерів.
