При вирощуванні на ґрунті в поживний розчин, що готується на основі простих солей (сульфат магнію, сульфат калію, кальцієва та калійна селітри, монокалійфосфат, нітрат магнію), зазвичай не включають мікроелементи. Це пов’язано з тим, що більшість із них у тій чи іншій кількості присутня в ґрунтах, цинк надходить із поливної води, що проходить по оцинкованих трубах, а молібден і мідь часто входять до складу засобів захисту рослин. Єдиним мікроелементом, який необхідно регулярно контролювати та вносити з підживленнями, є бор. Тим не менш, рослини нерідко страждають від так званого «прихованого» дефіциту тих чи інших мікроелементів, тобто їх недоступності рослинам.
Переміщення до тканин більшості мікроелементів, а також кальцію відбувається із висхідним потоком води. Тому зниження транспірації призводить до того, що мікроелементи та кальцій не можуть досягти верхівки рослин або плодів. Саме там зазвичай і проявляються ознаки дефіциту. Так, виникнення куполоподібних верхівок на початковому періоді вирощування, коли рослина ще неактивна, пов’язане з недостатнім надходженням кальцію та бору до цих частин рослин. Вершинна гниль томату і перцю викликається недостатнім надходженням кальцію у верхівку плоду при порушенні мікроклімату (надмірна або недостатня вологість повітря, підвищена або знижена температура). Запобігти виникненню таких дефіцитів можна шляхом оптимізації температури та вологості в теплиці. При неможливості підтримання необхідних параметрів проводяться регулярні некореневі підживлення (кожні 7-10 днів) бор- і кальційвмісними добривами (Брексіл Са та Бороплюс).
Оптимальні значення рН ґрунту для вирощування овочів і плодовоягідних культур знаходяться в межах від 5,8 до 6,2. Саме в цьому інтервалі кислотності ґрунту рослини найкраще засвоюють усі макро- та мікроелементи. Сильне підкислення ґрунту призводить до підвищення розчинності марганцю, заліза та алюмінію, що викликає пошкодження кореневої системи рослин.
При підвищенні рН такі важливі для рослин мікроелементи, як залізо, цинк і мідь, утворюють нерозчинні сполуки (гідроксиди), які випадають в осад і не можуть засвоюватися рослинами. Також на лужних ґрунтах різко знижується розчинність фосфору та бору. У цих випадках необхідно оптимізувати рН субстрату та провести некореневі підживлення. Таким чином, тривалий полив водою з рН вище 7,0 призводить до залуження ґрунтів і зниження доступності цих мікроелементів. В результаті рослини відчувають їх дефіцит і втрачають частину врожаю. Крім того, знижується стійкість рослин до стресів і патогенів.
Ще одним важливим фактором є дотримання оптимального для даної культури співвідношення поживних речовин у субстраті. При надлишку фосфору цинк і залізо випадають в осад у формі фосфатів, недоступних для рослин. Прояв нестачі цих мікроелементів часто спостерігається у рослин, що вирощуються на ґрунтах із підвищеним вмістом фосфору. Відомо, що цинк є антагоністом заліза, тобто надлишок іонів цинку в ґрунтовому розчині порушує надходження заліза до рослин. Тому при підвищеному вмісті цинку в поливній воді рекомендується збільшити внесення заліза на 20-30%.
Таким чином, для профілактики виникнення «прихованого» дефіциту мікроелементів необхідно створювати найкращі умови для розвитку кореневої системи, зокрема підтримувати оптимальне значення рН і співвідношення поживних речовин у субстраті та ґрунті.
Для вирішення цієї проблеми компанією Валагро створена серія мікродобрив із використанням органічних хелатоутворювачів EDTA. Останні зв’язують іони металів у високоміцні металоорганічні комплекси — хелати, що повністю виключає утворення нерозчинного осаду. Хелат міцно утримує іон аж до моменту надходження в рослину та поглинання ним.
Основне призначення хелатоутворювачів полягає в тому, щоб підтримувати поживні мікроелементи в доступних для рослини формах. Одночасно вони мають цілу низку інших важливих переваг, наприклад, не руйнуються ґрунтовими мікроорганізмами. Хелатоутворювачі значно посилюють розчинність поживних мікроелементів, чим полегшують їх переміщення до поверхні коренів і засвоєння рослинами навіть у сильнолужних вапнякових ґрунтах. Відповідно, чим легше засвоєння поживних мікроелементів рослиною, тим швидше й відновлення останньої зі стану дефіциту живлення. А оскільки рослина повністю поглинає всі внесені в ґрунт мікроелементи, то витрата, необхідна для заповнення дефіциту, менша, ніж у разі застосування солей цих елементів.
Застосування хелатів Zn, Mn, Cu замість використовуваних на даний час солей дозволить підвищити ефективність не тільки вищезазначених мікроелементів, але й вносимого разом із ними хелату заліза DTPA.
Мікродобрива Валагро EDTA можна вносити як безпосередньо в ґрунт (субстрат) для кореневого поглинання, так і некореневим способом. Хелати сумісні зі добривами та ЗЗР різних видів. Найбільш ефективний метод застосування слід вибирати залежно від конкретних умов, зокрема, від рівня рН ґрунту або середовища для вирощування культури.
Хелатовані мікроелементи часто діють ефективніше мікроелементів із неорганічних сполук. Причина цього в тому, що хелати не тільки забезпечують доступність поживних мікроелементів, але й полегшують поглинання мікроелементів листям.
Звісно, спочатку слід точно визначити, чи дійсно мікроелементи, присутні в ґрунті, недостатньо доступні для рослин, для чого необхідно виконати хімічний аналіз місцевих ґрунтів. Істинний стан рослин можна оцінити лише за допомогою аналізу тканин.
УПАКОВКА
Мішки вагою 1 і 5 кг.
ЗАСТОСУВАННЯ
